У радянській школі чистописанню приділялася дуже велика увага. Вважалося, що правильний почерк виховує посидючість і привчає до акуратності, а також допомагає впорядкувати думки. Сьогодні, дивлячись на ці зошити, важко уявити, що це писали діти початкової школи.
Зошит першокласника
До середини 1970-х років у більшості радянських шкіл викладали чистописання. До 68 року школярів вчили писати пером, а потім перо замінила чорнильна ручка. У 1969 році чистопис як окрема дисципліна було скасовано з практики викладання в школах, зберігши про себе так звані «хвилини чистописання», які відводилися для навчання каліграфічному листу в початкових класах школи.
Каліграфічний почерк
Для навчання чистописанню використовувалися прописи — друковані зразки рукописних літер, які учні мали багато разів переписувати від руки. У радянській школі прописи літер, доповнювалися прописами речень та різноманітних повчальних сентенцій.
Зошит учня
З кінця XIX століття і до кінця 1950-х років учні користувалися чорнильницями-непроливайками – скляними циліндричними стаканчиками, верхня частина яких представляла перекинутий конус з невеликим отвором для ручки. У школі використовувалися, як правило, фіолетове чорнило, яке виготовлялося на водній основі і тому вимагало досить довгого часу для висихання.
Радянські прописи
Аж до кінця 1960-х років у початкових класах радянської школи писали, як і до революції, простими ручками, які були дерев'яними паличками з металевим наконечником, куди вставлялося перо.
Зошит учня
Вимоги до відсутності помарок під час уроків чистописання були незмінно суворі: наявність клякс зобов'язувало учня до переписування вже написаного, отруюючи йому і так нелегке шкільне життя. Клякси – це біда і ворог радянського школяра аж до епохи вдосконалених поршневих та кулькових ручок.
Каліграфія та чистопис
У виданому 1861 року російською мовою керівництві відомого німецького педагога Адольфа Дистервега «Початки дитячої шкільної освіти» викладачеві молодших класів рекомендувалося на початку навчання проводити роз'яснювальні розмови про речі, з якими діти матимуть справу у процесі навчання; зокрема — про чорнило та писальне приладдя.
З історії клякс
З огляду на сучасної комп'ютерної епохи педагогічні умовності, якими було обставлено оволодіння нормативним для радянського школяра освітою, виділяються націленістю на фізичну «гігієнізацію» листи. Уміння писати від руки має на увазі турботу про чистоту листа, яка поширюється, умовно кажучи, і на чистоту тіла.
Радянські прописи для 2 класу
Успіхи в чистописанні виявляються таким чином умовою самовиховання, що обнадіює також і успіхами в навчанні. Ефективність педагогічних настанов виражалася, втім, у старанності учнів, а й у готовності до самокритиці.
Прописи
В акуратності та старанності школярі радянської доби, як і їхні дореволюційні однолітки, покликані керуватися не дозволами, а заборонами. Ключове слово у випадках: не можна.
Каліграфія початкової школи
Сторінки зошитів з чистописання.
Джерело: https://kulturologia.ru/blogs/020519/42947/
Источник: zefirka.net
