Більшість тварин, які жили пліч-о-пліч з величезними динозаврами, вже вимерли. Однак, на території Європи, Середнього Сходу та Індії досі можна зустріти створінь, які з'явилися на нашій планеті якраз у часи перших перших динозаврів. Йдеться про так звані щитні виду Triops cancriformis, які живуть на Землі вже понад 200 мільйонів років поспіль.
Незважаючи на свою живучість та велику поширеність, вони досі досконально не вивчені. Зате вчені чудово розуміють, яким чином цим створінням вдається залишатися живими протягом тривалого часу. Сама по собі тривалість їхнього життя не дуже велика, але продовжувати свій рід вони вміють набагато краще, ніж багато інших живих організмів. Здається, що вся мета їх існування пережити всіх тварин.
Найдавніші тварини
Щитні виду Triops cancriformis вважаються найдавнішими з живих організмів, що нині живуть. Завдяки своїй живучості вони навіть потрапили до Книги рекордів Гіннеса і тому підтвердження. Вони з'явилися на нашій планеті близько 200 мільйонів років тому в тріасовому періоді. У ті часи не існувало Північної та Південної Америки, Африки тощо, тому що всі материки були об'єднані в один великий суперконтинент Пангею. На суші переважно виростали папороті, якими харчувалися одні з найперших динозаврів, комах та інших живих створінь.
200 мільйонів років тому наша планета мала такий вигляд.
Вперше щитні було відкрито 1801 року французьким натуралістом Луї Боском (Louis Bosc). Спочатку він дав їм назву Apus cancriformis, тільки ось назва роду Apus на той момент була зайнята птахами. Суперечки щодо того, як ці творіння повинні позначатися в науковій літературі, тривали понад кілька сотень років. Остаточне рішення було ухвалено лише у 1950-і роки. З тих пір крихітні створення іменуються як Triops cancriformis і активно вивчаються вченими.
Зовнішній вигляд щитів.
За дві сотні мільйонів років свого існування щитні Triops cancriformis практично не змінилися. Вони є невеликими ракоподібними істотами, зі щитками на спині — звідси й назва. Довжина їх тіла зазвичай становить близько 12 сантиметрів, але деякі люди вирощують їх у домашніх умовах, за яких і так крихітні створіння не можуть зрости більше 6 сантиметрів. Під міцним панцирем ховається вразливе тіло з 70 парами кінцівок.
Секрет довголіття
Своїй живучості щитні завдячують своїм унікальним способом життя. Вони живуть виключно у тимчасових водоймах з прісною водою, на зразок калюж, канав та ярів. Кожне покоління щитнів закопує в землю цисти, які є покритими тонкою оболонкою ембріонів. Вони стійкі до посух і перепадів температур, а для вилуплення їм вистачає кілька днів. Для перетворення на дорослих особин їм вистачає кілька днів. А у дорослому стані вони знову закопують у землю ембріони. Вони харчуються практично всім, що менше за них, так що від голоду вони явно не страждають. Як видно, щитні всіма можливими способами намагаються перехитрити природу і не дають себе образити.
Вимирання тварин
На жаль, людська діяльність, яка супроводжується викидом шкідливих речовин і знищенням природних довкілля багатьох тварин, дісталася і до цих довгоживучих створінь. Саме через руйнування їх довкілля, на даний момент щитні вважаються вразливими тваринами у Великій Британії та низці інших європейських країн. Втім, деякі вчені стверджують, що зустріти ці створіння можна не тільки в Європі, Середньому Сході та Індії, а й в інших регіонах планети. Окрім холодної Антарктиди, зрозуміло.
Іноді щитні плавають догори дригом і ніхто не знає чому.
Деякі люди містять щитів у домашніх умовах. Вони й багато вчених помітили, що іноді ці створіння люблять плавати у воді догори дригом, оголивши своє тіло. Чому вони так роблять, нікому не зрозуміло. Взагалі, це дуже безглуздо з їхнього боку, тому що плаваючи таким чином у диких умовах, вони роблять себе помітними для птахів, які із задоволенням готові поласувати ними.
Від більшості щитнів немає особливого штибу, але деякі види використовуються в азіатських країнах для знищення комах та бур'янів на рисових полях. Виходить, що в цьому регіоні ці створення дуже впливають на економіку, дозволяючи зібрати більший урожай рису.
Источник: zefirka.net
