Деякі з тих прислів'їв та приказок, які відомі нам багато років, в оригіналі були не зовсім такими. Або стали не зовсім такими згодом.
Голод не тітка, пиріжка не піднесе.
Гол як сокіл, а гострий як сокира.
Губа не дурна, язик не лопатка, знає, де кисло, знає, де солодко.
Два чоботи пара, обидва ліві.
За двома зайцями поженешся — жодного кабана не зловиш.
Хтось старе згадає — тому око геть, а хтось забуде — тому обидва.
Лиха біда почала — є дірка, буде й дірка.
Бабуся гадала, надвоє сказала: чи то дощ, чи сніг, чи буде, чи ні.
Бідність – не порок, а велике нещастя.
У здоровому тілі здоровий дух – рідкісний успіх.
Щастить як суботньому потопленню — баню топити не треба.
Ворон ворону очей не виклює, а й виклює, та не витягне.
Гладко було на папері, та забули про яри, а ними ходити.
Дурню хоч кіль тіши, він своїх два ставить.
Дівочий сором — до порога, переступила та забула.
Дорога ложка на обід, а там хоч під лаву.
За битого двох небитих дають, та не боляче беруть.
Зайця ноги носять, вовка зуби годують, лисицю хвіст береже.
І ділу час, і потіху годину.
Комар кінь не звалить, поки ведмідь не допоможе.
Курочка по зернятку клює, а весь двір у пометі.
Молоді лаються – тішаться, а старі лаються – бісяться.
На чужий коровай рот не роззявляй, раніше вставай та свій затівай.
На сердитих воду возять, а на добрих самі катаються.
Не всі коту масляна, буде й піст.
Не засмучується дятел, що співати не може, його й так весь ліс чує.
Ні риба, ні м'ясо, ні каптан, ні ряса.
Нова мітла по-новому мете, а як зламається – під лавкою валяється.
Один у полі не воїн, а мандрівник.
Від роботи коні дихнуть, а люди міцніють.
Палиця з двома кінцями, туди і сюди б'є.
Повторення — мати вчення, втіха дурнів.
П'яне море по коліно, а калюжа — по вуха.
Пил стовпом, дим коромислом, а хата не топлена, не метена.
Робота — не вовк, у ліс не втече, бо її, окаянну, робити треба.
Рости великий, та не будь локшиною, тягнися верстою, та не будь простий.
Рука руку миє, та обидві сверблять.
Рибалка рибалки бачить здалеку, бо й обходить.
З бджолою порозумієшся — медку дістанеш, з жуком зв'яжешся — у гною опинишся.
Собака на сіні лежить, сам не їсть і худобі не дає.
Собаку з'їли, хвостом подавилися.
Старий кінь борозни не зіпсує та й глибоко не зоре.
Тихіше їдеш — далі будеш з того місця, куди їдеш.
У страху очі великі, та нічого не бачать.
Розуму палата, та ключ загублений.
Хліб на стіл і стіл престол, а хліба ні шматка — і стіл дошка.
Чудеса в решеті — дірок багато, а вискочити нема куди.
Шито-крито, а вузлик тут.
Мова моя — ворог мій, колись розуму нишпорить, біди шукає.
Дурням закон не писаний, якщо писаний – то не читаний, якщо читаний – то не зрозумілий, якщо зрозумілий – то не так.
Старість не радість, сядеш – не встанеш, побіжиш – не зупинишся.
Джерело: www.adme.ru
Источник: zefirka.net
