7 серпня 1803 року з порту в Кронштадті вийшли два шлюпи. На їх бортах красувалися назви “Надія” та “Нева”, хоча ще недавно вони носили інші імена – “Леандр” та “Темза”. Саме під новими назвами цим судам, купленим імператором Олександром I в Англії, треба було увійти в історію як першим російським кораблям, що обігнали всю земну кулю.
Ідея навколосвітньої експедиції належала Олександру I та міністру закордонних справ графу Миколі Румянцеву. Передбачалося, що її учасники зберуть якомога більше інформації про країни, які будуть на їхньому шляху – про їхню природу та життя їхніх народів. Крім того, планувалося встановити дипломатичні відносини з Японією, через яку теж проходив маршрут мандрівників.
Юрій Лисянський, капітан шлюпу “Нева”
Конфлікти на борту
Капітаном «Надії» було призначено Івана Крузенштерна, а капітаном «Неви» став Юрій Лисянський – обидва на той момент були вже досить відомими моряками, які пройшли навчання в Англії і брали участь у морських битвах. Однак до Крузенштерна на корабель «підселили» ще одного керівника – графа Миколу Резанова, призначеного послом до Японії та наділеного дуже великою владою, що капітанові, звісно, не сподобалося. А після того, як шлюпи залишили Кронштадт, виявилося, що Резанов – не єдина проблема Крузенштерна.
Як з'ясувалося, серед членів команди «Надії» був добре відомий у ті роки скандаліст, дуелянт та аматор ексцентричних витівок Федір Толстой. Він ніколи не служив у флоті і не мав необхідної для цієї освіти, а на корабель потрапив нелегально, підмінивши свого двоюрідного брата, що носив ті ж ім'я та прізвище і не хотів вирушати в далеку подорож. А скандаліст Толстой, навпаки, рвався у плавання – йому було цікаво подивитись світ, а ще більше хотілося втекти зі столиці, де йому загрожував покарання за черговий п'яний бешкет.
Федір Толстой, найнеспокійніший учасник експедиції
Під час подорожі Федір Толстой розважався як міг: сварився з іншими членами команди і стравлював їх між собою, жартував, часом дуже жорстоко, над моряками і навіть над священиком, який їх супроводжував. Крузенштерн кілька разів садив його в трюм під арешт, але щойно висновок Федора закінчувався, він брався за старе. Під час однієї з зупинок на острові в Тихому океані Толстой купив орангутанга ручного і навчив його різним витівкам. Зрештою, він запустив мавпу в каюту самого Крузенштерна і дав їй чорнило, яким вона зіпсувала дорожні нотатки капітана. Це стало останньою краплею, і наступного порту, на Камчатці, Крузенштерн висадив Толстого на берег.
Шлюп «Надія»
На той час він остаточно посварився з графом Резановим, котрий відмовлявся визнавати його капітанську владу. Суперництво між ними почалося з перших днів плавання, і зараз вже неможливо сказати, хто був ініціатором конфлікту. У листах і щоденниках цих двох, що збереглися, висловлюються прямо протилежні версії: кожен з них звинувачує у всьому іншого. Достеменно відомо лише одне – Микола Резанов та Іван Крузенштерн спочатку сперечалися про те, хто з них головний на судні, потім перестали розмовляти один з одним і спілкувалися за допомогою записок, які передавали матроси, а потім Резанов взагалі замкнувся у своїй каюті і перестав відповідати капітанові навіть на записки.
Микола Резанов, який так і не помирився з Крузенштерном
Підкріплення для колоністів
Осінь 1804 «Нева» і «Надія» розділилися. Корабель Крузенштерна вирушив до Японії, а корабель Лисянського – на Аляску. Місія Резанова в японському місті Нагасакі пройшла невдало, і на цьому його участь у кругосвітній експедиції закінчилася. «Нева» у цей час прибула в Російську Америку – поселення російських колоністів на Алясці – і її команда взяла участь у битві з індіанцями-тлінкітами. За два роки до цього індіанці витіснили росіян з острова Сітка, і тепер губернатор Російської Америки Олександр Баранов намагався повернути цей острів. Юрій Лисянський та його команда надали їм у цьому дуже важливу допомогу.
Олександр Баранов, засновник Російської Америки на Алясці
Пізніше «Надія» та «Нева» зустрілися біля берегів Японії та рушили далі. «Нева» пішла вперед уздовж східного узбережжя Китаю, а «Надія» детальніше досліджувала острови в Японському морі, а потім вирушила наздоганяти другий корабель. Пізніше кораблі знову зустрілися в порту Макао на півдні Китаю, якийсь час вони разом йшли вздовж берегів Азії та Африки, а потім “Надія” знову відстала.
Шлюп «Нева», малюнок Юрія Лисянського
Тріумфальне повернення
У Росію кораблі повернулися у час: «Нева» – 22 липня 1806 року, а «Надія» – 5 серпня. Учасники експедиції зібрали величезну кількість інформації про безліч островів, створили карти та атласи цих земель і навіть відкрили новий острів, який отримав назву Лисянського. Був докладно описаний майже не досліджена раніше затока Аніва в Охотському морі та встановлені точні координати острова Вознесіння, про яке було відомо лише те, що він знаходиться десь між Африкою та Південною Америкою.
Фадей Беллінсгаузен
Усі учасники цієї кругосвітки, від капітанів до рядових матросів, були щедро винагороджені, і більшість із них продовжили робити морську кар'єру. Серед них був і мічман Фаддей Беллінсгаузен, який подорожував на «Надії», який через 13 років очолив першу російську антарктичну експедицію.
Джерело: https://kulturologia.ru/blogs/090818/40005/
Источник: zefirka.net
