Вираз «жертви моди» міцно узвичаївся, хоча мало хто знає історію його появи. З давніх-давен жінки піддавали своє тіло справжнім катуванням, щоб відповідати канонам краси. Деформували органи, заробляли хронічні хвороби і, на жаль, нерідко розплачувалися життям за бажання бути чарівними. У цьому огляді — найшокованіші і найжорстокіші традиції різних народів та епох.
«Нагая мода» у Європі XVIII століття
«Жертвами моди» у другій половині XVIII століття стали називати дівчат, які надмірно захоплювалися так званою «ампірною модою», носили винятково легкі шифонові сукні, прагнучи наслідувати образи античних красунь. У напівпрозорих накидках, змочених водою для ефектного драпірування, світські левиці сміливо виходили на вулицю в люті морозні дні і відразу занедужали запаленням легень або сухотами. Два століття тому ці хвороби були практично невиліковні. З застереженням звертався до жінок французький Journal de mode в 1802 році, рекомендуючи читачкам відвідати Монмартський цвинтар і подивитися, скільки молодих дівчат стали жертвою «нагою моди».
«Лотосові» ніжки у Стародавньому Китаї.
Однак у порівнянні з давніми звичаями деяких народів світу «труднощі» європейської моди — дрібниці. З набагато серйознішими труднощами стикалися в тих країнах, де шанувалася естетика деформованого жіночого тіла. Так, у Стародавньому Китаї чарівними вважалися крихітні ніжки, які називали «лотосовими».
Нормальна та деформована стопа
Незважаючи на витончену назву, скидалися вони швидше на копитця: з чотирирічного віку кінцівки дівчинки постійно бинтувалися, 4 пальці «приростали» до стопи, довжина якої становила 7-10 см. Ноги часто кровоточили, гнили, источали смердючий запах, кістки ламалися, нігті вростали в шкіру. Катуванням піддавалися дівчатка в найбагатших сім'ях, це було ознакою аристократизму та запорукою успішного заміжжя. До речі, чоловік ніколи не бачив «лотосових» ніг дружини, навіть у ліжку вона залишалася у витончених черевичках.
Лебедина шия жінок племені Kayan
Жіноча краса очима жителів племені Kayan полягала в лебединій шиї — головній дівочій гордості, яка, звичайно ж, не давалася місцевим мешканкам від природи. З п'ятирічного віку батьки одягали чаду перші шість латунних кілець і наступні роки життя аж до заміжжя додавали все нові.
Довга шия представниць племені Kayan
Вага досягала часом 9 кг, вважалося, що з такою довгою шиєю дівчині гарантовано успішний шлюб. До речі, як покарання за невірність чоловік міг зняти обручки, прирікаючи тим самим жінку на вірну смерть від ядухи.
Татуювання-усмішка у представниць народності айну
Не менш жорстокою є традиція татуювання губ у представниць народності айну, які робили ножем спеціальні надрізи у вигляді посмішки, заповнюючи рани золою. Таким чином вони сподівалися знайти сімейний добробут і спокій у потойбіччя.
Незвичайна посмішка жінок народності айну
Потворні татуювання жінок племені Apatanis
А ось татуйовані жінки з племені Apatanis і зовсім не дбали про красу, навмисне спотворюючи себе. Вони вставляли широкі тунелі у вуха та ніс, а на обличчя наносили потворні наколки, щоб їх не забирали за дружину представники інших племен.
Традиційне татуювання у племені Apatanis
Татуаж ставав демонстрацією того, що вони, спотворені до невпізнання, готові прожити життя лише з одноплемінником.
Довговолосі дівчата народності яо
Куди гуманніші традиції у представниць народності яо. Довговолосі дівчата з китайського села Хуанло славляться тим, що їх коси можуть досягати двох метрів, адже вони обрізають волосся лише раз у житті в 16 років, проходячи своєрідний обряд ініціації. Протягом десятиліть вважалося, що розкішну копицю волосся бачити міг лише чоловік китаянки у день весілля. Якщо ж чужому чоловікові випадково доводилося побачити волосся, що вибилося з-під хустки, йому потрібно було прожити з жінкою три роки у шлюбі.
Довговолосі дівчата з села Хуанло (Китай)
Джерело: https://bigpicture.ru/?p=605550
Источник: zefirka.net
