Сідайте зручніше, адже сьогодні на нас чекає захоплююча подорож в одне з найнезвичайніших міст планети — Віттієр, що розташувався серед мальовничих краси Аляски. Тут є водоспади, ліси, льодовики і, звичайно, гори, що захоплюють дух.
Місто та його околиці.
Але примітно не це. А то на все місто тут є лише один житловий будинок! Так-так, все населення Уіттієра живе в одній великій військовій казармі, яка була перероблена під «готель» багато років тому.
Та сама казарма.
Звучить чудово, правда? Всі один одного знають, всі живуть у дружбі та злагоді. Що вже там, у цьому будинку знаходяться і поліцейська ділянка, і магазин, і кафе, і навіть церква. Для багатьох це справжня мрія: можна ходити на роботу не виходячи з дому чи спуститися в одних капцях за хлібом!
Після пиятик у місцевому барі не треба далеко «повзти» – ваша квартира знаходиться буквально в кроковій доступності!
Місцеве кафе-бар.
Але як же сталося так, що всі мешканці живуть разом? Невже місто спочатку планувалося таким?
Звичайно ж, ні. Це було військове портове місто, де зводилися одні казарми. Однак згодом сюди перебралися і цивільні — треба ж було налагоджувати інфраструктуру та працювати в магазинах. Для них було збудовано невеликі будиночки на березі — не життя, а суцільне Баунті. Ще й із шикарним видом із вікна.
На жаль, найсильніше цунамі в 1964 році змило з землі всі ці споруди. Місцеві жителі змушені були тимчасово перебратися в новенький будинок-казарму. Тільки ось немає нічого постійного, ніж тимчасове. Згодом влада забула про проблему населення. Люди так і залишилися жити в цій будівлі
Квартири у казармі. Затишно, але без наворотів.
Втім, не треба їм співпереживати. Умови у них просто чудові. На 220 жителів міста вони мають 150 трикімнатних квартир з усіма зручностями, обставленими досить затишно і комфортно.
І місто росло: у ньому з'являлися школа та фітнесклуб, магазини, бібліотека та багато іншого. Загалом, якщо не дивитися на масштаби міста, можна навіть сказати, що люди живуть тут цілком звичайно. Тільки це не зовсім так.
Аляска – не курорт, тому погода тут дуже сувора. У зимовий період тут шаленіють вітри і наступають досить сильні холоди, тому жителі Віттієра намагаються не покидати своїх будинків. І тут може виникнути резонне питання: як тоді вони ходять на роботу? А відповідь проста – тунелі!
Тунель під містом.
Під містом є мережа тунелів: вони ведуть від житлової будівлі в порту та місцевому маяку. Для дітей та підлітків є тунель до школи. Так, щоб діти просто не бачили вулицю та не потрапляли там у небезпечні для життя ситуації.
Тунель до школи. Виглядає вже веселіше.
Знають про це місто та туристи, тож у сезон сюди прибуває чимало гостей. Для них тут звели готель. Знаходиться він, до речі, все в тому ж житловому будинку, де мешкають та інші.
Все-таки, хочеться людям подивитися на таке незвичайне місто, та й місцеві краси так і приваблюють туристів.
Але як же справи з ресурсами? На жаль і ах, погано. Якоюсь мірою місто повністю залежить від постачання продуктів з найближчих міст. Серед гір, портів та лісів виробляти продукти просто неможливо. Тим більше, у таких масштабах, щоби нагодувати всіх.
І тут виникає закономірне питання: що буде, якщо через негоду чи якийсь катаклізм продукти для міста поставити не зможуть? Чи не біда! У Віттієра є свій невеликий склад. І розташовується він якраз у тому самому єдиному житловому будинку — ці люди про все подбали.
І ця історія вкотре показує, що люди набагато винахідливіші, ніж нам може здатися. Ми чудово пристосовуємось до будь-яких умов.
Источник: zefirka.net
