Не всі розуміють, навіщо оркестру потрібний диригент. Адже кожен музикант має свої ноти. Не дивно, що багато хто задається питанням, яким чином людина, яка навіть сама нічого не виконує, виявилася найголовнішою в оркестрі.
Однак відмова від виконання музики відбулася поступово. Так склалося історично, коли завдань у диригента виявилося стільки, що він просто не встигав би виконати все.
А ось функцій у диригента насправді дуже багато. По суті, без нього оркестр у сучасному розумінні практично неможливий.
Диригент керує оркестром
Історично розвиток оркестрів йшло у міру їхнього збільшення. В результаті виявилося, що окрест може вміщати кілька десятків, а іноді і кілька сотень музикантів.
І, звичайно, просто налаштовуватися один на одного вони не можуть. У великих оркестрах музиканти нерідко далеко розташовані друг від друга. Тому вони не завжди чують партії своїх колег. І музикантам насправді це не потрібно: головне, щоби вся музика повною мірою доходила до слухача. Проте без диригента, як керівника, не обійтись. Саме він координує музикантів між собою. Оркестранти дивляться на руки диригента та розуміють, коли їм потрібно закінчувати, коли – починати.
Музична функція диригента
Руки диригента вказують музикантам, де потрібна гучність, де прискорення темпу. Але навіщо, якщо все написано у нотах? Справа в тому, що в нотах написано, як саме партія повинна виконуватися в ідеалі. А тепер уявіть собі, що музику виконує 100 людей. Або 200. Зрозуміло, хтось може відхилитися з різних причин своєї партії. У когось інструмент звучатиме якось не так. Коли хтось припустився помилки – диригент своє це чує і коригує по ходу.
Власне, диригент виконує функцію багатоканального великого пульта звукорежисера. Він уловлює будь-які відхилення і швидко вносить корективи, щоб усе звучало так, як треба. Завдяки йому виходить налагоджена, гарна музика. Диригентів у цьому плані програми досі не можуть замінити.
Естетична роль диригента
Її також називають функцією інтерпретації. Справа в тому, що багато партитурів можна виконувати по-різному. У хорошому оркестрі зазвичай величезна кількість музикантів зі своїм досвідом, навичками, авторитетом та думками. А тепер уявіть, що було б, якби кожен вирішував, як саме всі грають! Чи змогла б така кількість людей колись про щось домовитися? З великою ймовірністю – ні.
Щоб оркестр взагалі міг жити та функціонувати як єдиний організм, йому потрібен диригент, який відповідатиме за інтерпретацію твору. Саме тому навіть класичні твори у виконанні тих чи інших оркестрів звучать по-різному.
У нотних записах багато упускалося. У минулих століттях було прийнято записувати речі, які всім сучасникам виявлялися зрозумілими. В результаті розбір окремих партитур стає схожим на справжній детектив. І іноді трактувати підходи можна по-різному, а хтось має взяти на себе відповідальність та ухвалити конкретне рішення. І для диригента це велика праця.
Організаційне керівництво
Диригенти – це ще й лідери, які готові брати на себе відповідальність не тільки в плані музики. Вони нерідко ухвалюють рішення про те, хто на яких позиціях гратиме, знімає або призначає музикантів. Саме диригенти беруть до оркестру. А от якщо музикант не зміг порозумітися з диригентом, то йому доведеться шукати інше місце.
І саме до них нерідко звертаються щодо вирішення різних питань, у тому числі які далеко не завжди стосуються безпосередньо музики. Диригенти стежать за тим, щоб в оркестрі не було сильних конфліктів між музикантами чи вони не заважали грати один одному. Це теж далеко не найпростіше завдання, особливо коли йдеться про постійну взаємодію дуже великої кількості людей.
Таким чином, диригент потрібен, щоб існував оркестр у тому вигляді, в якому ми його знаємо. Безумовно, гурт та 3-4 музикантів може цілком обійтися і без диригента. А ось із кількох десятків уже немає.
Источник: zefirka.net
