Серед великої кількості замків Великобританії, що добре збереглися, виділяється замок Чиллінгем, який практично не змінився з часів середньовіччя. Це місце й досі оповите похмурими історіями, а опинившись тут якось, більше ніколи не хочеться повертатися сюди знову.
Замок Чиллінгем — середньовічний замок у селищі Чиллінгем у північній частині англійського графства Нортумберленд, недалеко від кордону із Шотландією. Перша фортеця на цьому місці була побудована в XII столітті, але повністю укріпленим замком Чиллінгем став через 2 століття. З 15 століття до Другої світової війни тут жили представники аристократичних пологів Грей та Беннет.
А у великому закритому парку на території замку вже багато століть живе череда з корів дуже рідкісної породи «Чилінгем каттл», яких у всьому світі налічується лише 90 голів.
Перша фортеця цьому місці було побудовано XII столітті.
Завдяки своєму стратегічному розташуванню недалеко від узбережжя та англійсько-шотландського кордону, замок грав головну роль у кривавій війні між англійцями та шотландцями у XV столітті.
Його використовували як перевалочний пункт англійські армії, що прямують до Шотландії, у відповідь шотландські війська і диверсійні групи неодноразово атакували і брали в облогу замок.
Парадний вхід замку був збудований у 17 столітті, а його красивий ландшафтний парк був закладений на початку 19 століття сером Джеффрі де В'ятвілем, архітектором Віндзорського замку.
Протягом багатьох століть зовнішній вигляд Чиллінгема мало змінювався.
Замок досі замок має неприступну середньовічну фортецю.
Одним із найжахливіших та інтригуючих місць у замку є камера тортур.
Тут досі можна знайти страшні знаряддя, якими кати катували своїх жертв 900 років тому.
Що цікаво, більшість із них все ще перебувають у відмінному робочому стані.
За оцінками деяких істориків, понад 7500 шотландців, у тому числі чоловіків, жінок і дітей різного віку, були замучені та вбиті в цьому підземеллі протягом трьох років.
Під час Другої світової війни замок використовувався як казарми.
Протягом цього часу більшу частину декоративних дерев навколо замку було вирубано та пущено на дрова солдатами, розквартованими у Чиллінгемі.
Після війни замок почав приходити до остаточного запустіння.
До 1982 року замок був у запустінні, а також у нього обвалився дах.
Тільки тоді леді Мері Танкервілль, нащадку родини Грей, віддали Чиллінгем у володіння, після чого її чоловік, Хемфрі Вейкфілд, почав відновлювати 900-річний замок. Після завершення відновлювальних та реставраційних робіт ряд секцій замку було відкрито для громадськості.
Источник: zefirka.net
