У всі часи майстри створювали предмети із секретами, що вражають тонкою роботою та складною конструкцією. Першими такими виробами були добре відомі всім матрьошки. Але згодом з'явився попит на вишукані та незвичайні речі, які могли прикрасити побут аристократів. Так, у середині 19 століття увійшли в моду кунштюки — мініатюрні шедеври, які не мають практичного значення, але захоплюють своїм задумом та точною роботою.
Сучасну людину складно чимось здивувати. Навіть механічні монети, створені із ювелірною точністю, вражають не всіх. Але в 19 столітті все було інакше, і багато творів майстрів здавалися людям справжнім дивом. Сувеніри із секретом, які в Росії називали кунштюками, були дорогим задоволенням. Назва цих шедеврів походить від німецького слова Kunststück, що означає “фокус”, “трюк”. Вони стали предметами гордості своїх власників, які демонстрували гостям.
Перші кунштюки з'явилися в Європі у 18 столітті. У Російській імперії мало хто міг дозволити собі такі дрібнички, і в будинки знаті вони потрапляли тільки як дивина, привезена в подарунок з-за кордону. Але в середині 19 століття австрійський скульптор та ливарник Франц Бергман (Franz Bergmann) все змінив. 1860 року він заснував у Відні фабрику, яка почала масово випускати кунштюки на будь-який смак.
Франц Бергман, людина з великим талантом та неймовірною працелюбністю, створював шедеври, а фабрика випускала їх серійно. Це були статуетки із кумедними анімалістичними та жанровими сценками, а також популярними на той час східними мотивами. Не можна сказати, що роботу було поставлено на потік. До кожного виробу своєї фабрики Бергман ставився серйозно і виконання завжди було бездоганним.
Особливою категорією продукції стали кунштюки еротичного жанру. У 19 столітті до подібних творів у суспільстві ставилися упереджено. Тож усі шедеври 18+ Бергман підписував не своїм повним ім'ям. На них наносили букву “Б” або анаграму “Нам Греб” (прізвище, записане навпаки).
Зовні еротичні кунштюки виглядали абсолютно безневинно. Але при натисканні на приховану кнопку або важіль перед здивованим глядачем з'являлася оголена красуня. Найчастіше Франц Бергман створював оголених дівчат, прихованих усередині фігурок тварин, рослин чи єгипетських сфінксів.
Фабрика Бергмана існувала до середини 1890-х. Потім через економічну кризу, яка охопила Європу, підприємство закрилося. Але в 1900 син майстра, Ксав'єр Бергман, відродив справу батька, і компанія успішно працювала до 1930 року.
У наші дні кунштюки, створені Бергманом та іншими майстрами позаминулого століття, стали об'єктами колекціонування. Їх продають на аукціонах і ціна на окремі екземпляри обчислюється десятками тисяч доларів.
Источник: zefirka.net
