1902 року знаменитий письменник Джек Лондон відвідав британську столицю. Місто-тезка вразило його — але не найкращим чином. Лондонський Іст-Енд, район нетрів, вразив його кількістю сплячих на вулицях бездомних та жахливими робітними будинками. Свої спогади про Лондон він втілив у книзі «Люди безодні» та великому фоторепортажі про життя лондонського дна.
Банківські канікули в Уайтчепелі
Бездомні ночують у Грін-парку
Перехрестя Коммершал-стріт і Брашфілд-стріт – найжвавіший район Іст-Енду
Чоловіки в робітному будинку щипають клоччя зі старих мотузок.
На подвір'ї нічліжки Армії порятунку в неділю вранці
Служниця з Іст-Енду
Вулиця в Уопінгу
Гігантська нічліжка Роутон-хаус в Уайтчепелі
Поліцейський жене безхатченка від порога редакції щотижневої газети
Бездомні жінки сплять біля церковної огорожі
Бездомні в Спітфілд-гарденс
Провулок на прізвисько «Сковорода»
Нічліжка з ліжками по 5 пенсів «Вікторія хол»
Лікарня для бідних у Уайтчепелі
На лондонських вулицях
Мешканці нічліжки
Під мостом на Темзі
Кімната в оренду
Вулиці Іст-Енду
Зал робітного будинку: тут і працювали, сипали. Згорнуті ліжка можна побачити вздовж стін
Розпродаж ношених речей
Жителі Іст-Енду
Источник: zefirka.net
