Досить цікаво спостерігати за особистостями, котрі виводять своїх песиків у двориках житлових споруд: тварина здійснює свою «важливу» справу, а власник стоїть, відвернувшись, з виразом лиця, який промовляє: «А що тут я? Це ж не моя провина. Це песик». Однак тварина належить людині, а відповідно, людина має до цього безпосередній зв’язок.
Наслідки вигулу собак у двориках відчуваються в будь-яку пору року. Влітку – це потенційний ризик наштовхнутись на «сюрприз», захований в траві або розташований на тротуарі. Навесні – розтавання снігу, восени – опади: картину зобразити нескладно. Взимку – це дивовижний білий краєвид, розведений «яскравими плямами» тут і там.
Особливо близько дана проблема знайома жителям невеликих населених пунктів, у яких невеличкий дворик поділяють між собою діти, дорослі, собаки та запарковані автомобілі. Рідко де можливо побачити спеціалільний майданчик для вигулювання свійських тварин. Тому господарі собак гуляють зі своїми улюбленцями в безпосередній близькості від дитячих ігрових зон або зон відпочинку. Більш відповідальні громадяни шукають місце трохи віддалік; більш ліниві таким пошуком себе не навантажують. Який може бути результат? Відгадати зовсім не важко.
Якщо собаку на повідку ще можна проконтролювати та підібрати найбільш прийнятну ділянку, то товариші людини, котрих відпускають побігати, над вибором місця, де вони будуть справляти потребу, особливо не думають. Тому доволі часто непридатними для розваг стають дитячі пісочниці, ділянки для активних ігор, іноді навіть тротуари, доріжки в парках і т.п.
Тварина справляє потребу – це її природна необхідність. Куди привів господар, там і діє. Але не менш природним обов’язком господаря собаки є «прибирання території» після завершення процесу. Але чому ж даний обов’язок не виконується? Якщо людина не бачить в цьому нічого неприродного, чому б не приєднатися до свого чотирилапого друга? Заради компанії. Але ні: собаці дозволено, а людині не дозволено. А якщо домашня тварина накоїла свої справи вдома, господар так само завзято ігнорує наслідки? Чи він все ж таки вживе заходів для їх усунення?
Як вирішити проблему з утилізацією, пояснювати, думаю, не потрібно. В кожній квартирі знайдеться поліетиленовий (або паперовий) мішок, а в кожному дворику є як мінімум один-два баки для сміття. Песик зробив – господар прибрав. Ось і розв’язання. Але з якоїсь причини люди не бачать в цьому проблеми і воліють робити вигляд, що не відбувається нічого надзвичайного.
Переконана, що в Україні є велика кількість людей, котрі відповідально відносяться до даного питання і думають не тільки про себе, але й про інших. Але дехто цього не робить, вважаючи, що нічого не зміниться, якщо він почне прибирати за своїм песиком: інші ж залишають все без змін. А комусь подібні думки і на думку не приходили і, на жаль, не приходять.
Людство прагне скористатися всілякими благами цивілізації: комп’ютери, автомобілі, «розумна» побутова техніка та інші надбання наукового прогресу. А ще займається самовдосконаленням, читає мудрі книги, розмірковує на тему вічного. Людина вважає себе істотою розумною, але з якоїсь причини в окремих простих речах так і залишається на рівні свого чотирилапого друга.
