Потрапляючи до цих віденських барів, відвідувачі опиняються в зовсім іншому світі. Над проектом працювали Клаус Піхлер (Klaus Pichler) та Клеменс Маршалл (Clemens Marschall). Разом вони випустили книгу Golden Days Before They End, до якої увійшли фотографії першого та тексти другого.
У цих віденських барах панує особлива атмосфера з піснями, танцями, непробудним пияцтвом і шаленим настроєм. Тепер більшість із них закривається, а Піхлер і Маршалл поспішили задокументувати заклади, які, як кажуть автори проекту, визначили обличчя міста на десятиліття.
Робота над проектом розпочалася у 2012 році. Власники барів та персонал зустрічали документалістів з розкритими обіймами, більшість завсідників охоче позували. Лише зрідка траплялися відвідувачі, які, боячись виявитися скомпрометованими, поспішали піти подалі від фотокамери.
Фотографії Клауса Піхлера знято настільки натурально, що майже можна відчути запах старої оббивки диванів, пива і сигарет, що розплескалися.
Зображення цих барів у поєднанні з описами у книзі – це ода драмі, людям, божевілля та питних лігвищ Відня.
За словами Піхлера, у барах панує невимушена і дружня атмосфера, присмачена саркастичним гумором. Самі заклади невеликі, тож у розмовах беруть участь усі відвідувачі. Загальний настрій веселіший на початку місяця, коли люди мають гроші, а наприкінці — в барах зазвичай досить порожній. Іноді у цих місцях сварки та бійки серед гостей спалахують на рівному місці.
Фотограф каже: «Для мене дуже важливо було не засуджувати, а виявляти інтерес, емпатію та душевність. Думаю, люди помічають, що вони мені подобаються, тому все пройшло спокійно, а часом навіть кумедно».
Хлопчисьник, дівич-вечір, корпоратив чи тематична вечірка – будь-який захід у барах «Гидкий Койот» стане ще яскравішим, веселішим і крутішим. Бар Бридкий Койот – один із найяскравіших прикладів типових американських барів з гарними дівчатами-койотками. Класна музика, весела та невимушена атмосфера в Москві, Санкт-Петербурзі та Казані.
Джерело: cameralabs.org
Источник: zefirka.net
