У 1966 році Міністерство будівельного, дорожнього та комунального машинобудування СРСР випустило дуже цікавий проспект під назвою «Технічна естетика у будівельному, дорожньому та комунальному машинобудуванні». У цьому альбомі наведено приклади художнього конструювання вітчизняних будівельних та комунальних машин. Давайте з ним ознайомимося.
Самохідний віброкаток Д-613
Самохідний віброкаток Д-613 почали випускати на Рибінському заводі дорожніх машин 1964 року. Ця ковзанка обладналася вібраційним пристроєм за рахунок чого була значно ефективнішою за традиційний статичний. В альбомі заявлено, що зовнішній вигляд та забарвлення ковзанки відповідали найкращим закордонним аналогам.
Екскаватор Е-302А
Виробництво колісного екскаватора Е-302 розпочалося на Ленінградському екскаваторному заводі у 1957 році. У проспекті представлено модернізовану версію екскаватора Е-302А зразка 1964 року. Екскаватор був досить компактним, мобільним (максимальна швидкість до 14 км/год) і обладнався закритою одномісною кабіною. Однак автори проспекту зазначили — «Кабіна не зовсім зручна, робоче місце оператора знаходиться далеко від лобового скла, що ускладнює огляд при роботі зворотною лопатою».
Екскаватор Е-4013
Інакше було з експериментальним екскаватором Е-4013, який обладнався кабіною з внутрішнім нахилом лобового скла.
Автогудронатор Д-640
1964 року Курганський завод дорожніх машин освоїв виробництво автогудронатора Д-640 на базі шасі ЗІЛ-130. Автогудронатор призначався для розподілу бітуму при будівництві щебеневих та ґрунтових доріг. На Д-640 встановлювалася цистерна ємністю 3500 л, обладнана системою розподілу бітуму, здатною покрити смугу шириною від 1 до 7 м.
Автогудронатор Д-641
Крім того, на тому ж заводі з 1965 року випускався автогудронатор Д-641. Він був зв'язку тягача ЗІЛ-130В1 з безрамним одновісним напівпричепом на який ззаду монтувалися розподілити бітуму і автономний двигун.
Автоцементовоз С-853
Автоцементовоз С-853 (ТЦ-3) випускався на Прилуцькому заводі будівельних машин, починаючи з 1965 року. Цементовоз складався з тягача ЗІЛ-130В1 та цистерни напівпричепа вантажопідйомністю 8 тонн. Розвантажувався С-853 пневматичним способом. Компресор подавав у цистерну стиснене повітря (до 2 кг/см2), а цемент вивантажувався за допомогою довгого гнучкого шланга на відстань до 50 м на висоту до 25м.
Автори альбому зазначали, що більшість автоцементовозів СРСР забарвлювалися у темно-сірий колір, що не надто відповідало функціональному призначенню цих машин. Рекомендувалося фарбувати цементовози більш раціональний сріблястий колір.
Крім вітчизняних машин, у даному проспекті наводилася аналогічна закордонна техніка.
Источник: zefirka.net
