Зачиняючи двері, ми часто робимо це з важким серцем, бо любимо своїх чотирилапих друзів і хвилюємося, як вони там, самі-самісінькі у порожній квартирі. Тож скільки часу собака може провести на самоті без шкоди для себе?
Усі собаки різні, як і люди. Кожна має свій темперамент, свої потреби та свій спосіб переживати тишу без господаря. Одна не витримає й години: тривога наростатиме, і квартира перетвориться на поле бою. А інша спокійно проспиться пів дня на улюбленому килимку й радісно кинеться вам назустріч, щойно повернеться ключ у замку. Чимало залежить і від віку. Розгляньмо кожен випадок окремо.
Чи можна залишати самих цуценят
Малюків до року краще не залишати надовго. Привчайте поступово, щоб цуценя звикало до того, що ви іноді зникаєте з поля зору — і це нормально. Наприклад, тримісячне цуценя, яке вже освоїлося, можна залишити на три години, п’ятимісячне — на п’ять. А от крихітні малюки до десяти тижнів не повинні бути самі понад годину: їм потрібна турбота й увага більше, ніж на будь-якому іншому етапі життя.
Поступовість — це важливо, адже нервова система цуценяти ще не зміцніла, і різка тривала ізоляція може закріпити модель панічної поведінки на все подальше життя. Ще одна порада: не перетворюйте вихід із дому на драматичний ритуал прощання. Чим спокійніше ви йдете й повертаєтесь, тим менше малюк сприймає сам факт розлуки як щось надзвичайне.
Дорослі собаки
Дорослими вважаються вихованці від 12 до 18 місяців. Їх уже можна залишати самих на триваліший час — зазвичай до шести годин. Втім, порода має значення. Робочі та невгамовні собаки — бордер-колі, австралійські вівчарки, джек-расел-тер’єри, сибірські хаскі — потребують значно більше руху та розумового навантаження, ніж, скажімо, бассет-хаунд чи мопс. Якщо такий пес не виплеснув енергію перед вашим відходом, шість годин самотності легко перетворяться на шість годин деструктивного «ремонту» квартири. І навпаки: спокійні компаньйонські породи переносять очікування значно легше.
А от перевищувати вісім годин не варто для жодного собаки — далі починається вже не просто нудьга чи легка тривога, а повноцінний стрес.
Літні собаки
Пса від десяти років і старше зазвичай можна залишати на той самий час, що й дорослого, але з поправкою на стан здоров’я. Стан сечового міхура, зір, рухливість, суглоби — усе це впливає на те, скільки годин самотності будуть комфортними. Наприклад, якщо в літнього собаки проблеми з сечовипусканням, вигул потрібен частіше, а отже, залишати його самого більш ніж на чотири години не бажано.
З віком у собак часто притуплюються слух і зір, і через це гучні звуки за дверима — ліфт, сусіди, грюкіт — лякають сильніше, ніж у молодості. Якщо залишаєте літнього вихованця самого, увімкніть тихе радіо або телевізор: знайомий фоновий шум створює відчуття присутності та маскує тривожні звуки ззовні.
У старшому віці собаки стають чутливішими. Вони сумують глибше й гостріше, коли вас немає поруч.
Як урізноманітнити час собаки, поки він сам
Один із найкращих способів зайняти пса — залишити йому улюблені жувальні іграшки. Жування діє як природний антистрес: собака може захоплено гризти гумову кістку годинами, і час минає непомітно. Чудово допомагають і інтерактивні годівниці-пазли, які змушують думати, шукати, діставати ласощі з хитрих відсіків. Розум зайнятий — нудьга відступає.
Як дізнатися, чи є у вашого собаки сепараційна тривога
Деяким собакам сама розлука з господарем завдає нестерпного болю. Це — сепараційна тривога: стан, коли вихованець, залишившись без людей, до яких прив’язаний, впадає у справжню паніку. Собака може безупинно гавкати чи скиглити, гризти меблі, ходити в туалет просто посеред кімнати. Це дуже схоже на панічну атаку в людей — тільки без слів, зате з тим самим страхом і безпорадністю в очах. Якщо впізнаєте ці ознаки у своєму вихованці, зверніться до кінолога або зоопсихолога. Допомога існує, і вона працює.