Неможливо уявити, як людина може пережити втрату зору. Бачити світ у всьому його різноманітті потім поринути в повну темряву, це справжня драма. А якщо зір втрачає художник? У нього відразу зникає можливість не лише бачити, а й творити. Проте в історії образотворчого мистецтва чимало прикладів того, як митці пройшли через такі випробування. Серед живописців, які втратили зір, багато відомих майстрів.
Дмитро Левицький
Художник у XVIII столітті по праву вважався одним із найкращих портретистів, та ще був улюбленцем імператриці Катерини Великої. Портрети в нього замовляли майже всі члени царської сім'ї, не відставали від них представники інших почесних прізвищ. Створена художником галерея портретів діячів культури та мистецтва була унікальною, портрети його героїв вирізнялися жвавістю та теплотою. Розквіт популярності Дмитра Левицького припав на 1770-1780-і роки, але вже до кінця XVIII століття про митця почали забувати.
В 1807 художник знову заявив про себе, цього разу, як викладач Академії мистецтв. Останню свою картину він написав у 1812 році, можливо, всі наступні роки він уже жив у темряві. Про останні роки життя Дмитра Левицького відомо небагато, лише після його відходу вдова художника написала прохання до Академії про надання допомоги у 600 рублів, які жінка заборгувала за похорон. Описувала вона у листі і дуже тяжке матеріальне становище через тривалу хворобу чоловіка. Допомоги вона не дочекалася, але виставила на продаж картину Дмитра Левицького «Іоанн Хреститель».
Михайло Врубель
Неперевершений майстер, який міг працювати практично в будь-якій техніці, на жаль, дуже швидко звикли до богемного життя. Він пізнав принади нерозділеного кохання, не гребував шукати втіхи у прекрасних представниць найдавнішої професії.
Навряд тоді талановитий художник замислювався про наслідки подібного «втіхи». Воно ж далося взнаки, коли Михайлу Врубелю ледве виповнилося 42 роки. На той час художник вже встиг підкорити серце Надії Забели, став її законним чоловіком. Хвороба починалася з найсильніших мігрені, а потім у майстра стало виявлятися сильний психічний розлад. Діагноз “невиліковний прогресивний параліч”, викликаний сифілітичною інфекцією, йому поставив психіатр Володимир Бехтерєв.
Останні 8 років свого життя він багато разів зі змінним успіхом проходив лікування у психіатричних клініках. Пройшовши реабілітацію, він знову брався за пензель, однак у 1906 році Михайло Врубель осліп унаслідок атрофії зорового нерва. У 1910 році він вирішив добровільно піти з життя, свідомо заробивши запалення легенів. Він відкривав навстіж кватирку в найлютіший мороз і простоював перед нею годинником. Михайла Врубеля не стало у квітні 1910 року.
Костянтин Коровін
Чудовий живописець та театральний художник Костянтин Коровін був справжнім життєлюбом. Він ніколи не згинався під ударами долі. Навіть у Франції, коли захворіла на туберкульоз дружина, син Олексій намагався звести рахунки з життям, а фінансове становище сім'ї було вкрай тяжким, він не опустив рук.
Він проводив багато часу із сином, розповідаючи йому про своє життя. Художнику було вже 70 років, коли сліпота змусила його залишити улюблену справу. Але Костянтин Коровін відкрив у собі новий талант: він став письменником та диктував Олексію свої спогади. Коли мемуари художника були видані, багато критиків відзначили, що письменницький дар Костянтина Коровіна анітрохи не менший за талант художника.
Серцевий напад у 1939 році став причиною смерті художника та письменника.
Володимир Яковлєв
Він не отримав художньої освіти, але вмів відобразити на полотні людські емоції у всьому їхньому різноманітті. Володимир Яковлєв вже у 16 років практично перестав бачити, а писав свої картини інтуїтивніше, максимально наближаючи обличчя до полотна. Він взагалі відрізнявся слабким здоров'ям, не зміг навіть закінчити середню школу внаслідок ендокринного захворювання. Поряд із фізичним нездоров'ям художника переслідувала ще й психічну недугу. Він з юності перебував на обліку у психіатра через шизофренію.
Останні роки життя Володимир Яковлєв перебував на лікуванні у психоневрологічному диспансері, а за підтримки спеціально створеного фонду художнику на початку 1990-х зробили операцію на очі в інституті Святослава Федорова. Зір, що повернувся, практично не вплинув на манеру листа майстра. Володимир Яковлєв помер 1998 року, не виходячи з диспансеру.
Тимур Новіков
Художник і бунтар Тимур Новіков вирізнявся не лише своїм талантом, але ще й вельми своєрідним поглядом на світ загалом і на мистецтво зокрема. Він починав малювати ще в шкільні роки в гуртку з малювання в Будинку піонерів, надихався красою Крайньої Півночі, організовував неповторні виставки. Художник зумів пройти шлях від авангарду та примітивізму до класики живопису, стати оформителем концертів найвідоміших музикантів, попрацювати в кіно як художник і актор, організувати кілька груп, відкрити квартирну галерею і навіть Академію Мистецтв. Його не дарма називали людиною-епохою та революціонером художнього мистецтва.
Тимур Новіков 1997 року переніс важке захворювання, в результаті якого перестав бачити. Але це не змусило художника відмовитись від творчості. До кінця своїх днів він писав картини та влаштовував вернісажі. Особливо любив епатувати публіку, вдаючи, що розглядає людей, притримуючи свій лорнет.
Художник помер у 2002 році внаслідок пневмонії.
Джерело: https://kulturologia.ru/blogs/270119/42072/
Источник: zefirka.net
