Морю все одно, жінка ти чи чоловік, якщо ти можеш утримати у своїх руках армію із 70000 чоловік. Китаянка Чин Сі могла — вона розпочала шлях як повія, але зуміла створити власну державу, підкоривши своїй волі величезний флот.
На початку XIX століття Чин Сі працювала повією в морському борделі «Квітковий човен» – це був корабель, наповнений жінками. Подорожуючи Південно-Китайським морем, бордель пропонував не лише послуги повій, а й театральні вистави. Тобто насолодити можна було і тіло, і душу.
У 26 років Чин Сі відшукала чоловіка свого життя, можливо, серед клієнтів. Його звали Чжень І, і він був піратом. Одним із найнебезпечніших морських розбійників, який тримав під контролем більшу частину вод Південного Китаю. Але перед шлюбом розумна Чин Сі поставила умову: вона буде йому вірною дружиною, але він дозволить їй розділити з ним владу над флотом. Несусвітня дикість для того часу, щоб жінка нарівні з чоловіком керувала багатотисячною армією, але в піратському світі не діяли закони суші. Вдачі були іншими. Наприклад, оскільки подружжя так і не нажило дітей, пірати викрали у рибалок п'ятнадцятирічного хлопчика на ім'я Чжан Баоцзай. Чжень І вступив з ним в інтимні відносини, а невдовзі його місце зайняла і королева піратів.
Сімейне щастя було недовгим – через два роки Чжень І помер. Пані Чжень нічого не залишалося, крім взяти управління піратами в свої руки. Так під її контроль потрапили 70 000 морських головорізів на 400 кораблях. Величезний флот!
Своїм принцом-консортом пані Чжень обрала молодого коханця Чжана Баоцзая — свого прийомного сина. Втім, цілком імовірно, що насправді ні вона, ні її чоловік ніколи не сприймали юнака як сина, він завжди був їхнім коханцем, а всиновили вони його лише для того, щоб після смерті Чжень І він мав легальний захист.
На кораблях пані Чжень панувала залізна дисцліпліна – це був єдиний спосіб керування величезною кількістю чоловіків. Разом із новим чоловіком Чжень запровадила жорсткі правила, порушення яких каралося. Якщо хтось не виконував команду старшого за званням, йому відрубували голову. Смертною карою каралося зґвалтування полонених жінок та крадіжку із скарбниці. Деяких полонянок пірати відпускали, залишаючи собі як дружини і наложниці тільки найкрасивіших. Пані Чжень спритно поєднувала флоти, створюючи величезну піратську коаліцію.
Піратські угруповання XVIII — XIX століть були не просто розрізненими спілками, на які полювала влада, це були повноцінні політичні одиниці: зі своїми зонами впливу та потужностями. Вони мали власну культуру і своє зведення законів.
Чжан Баоцзай незабаром став новим лідером, він викликав у піратів і страх, і повагу у необхідних пропорціях.
Не всім було до душі наявність такої потужної фігури в морі, і в 1808 китайський уряд спробував знищити флот Чин Сі. Але пірати розгромили нападників, тож довелося повертатися назад на рибальських суденцях.
Протягом багатьох років Червоний флот намагалися знищити багато хто, починаючи від противників-піратів і закінчуючи владою Португалії та Британії. Хоча піратський флот ослаб, винищити його не вдалося. Імператор держави Цин запропонував пані Чжень піти на світову: вона та її пірати залишають розбійницьке життя і стають пристойними членами суспільства.
1810 року пані Чжень погодилася перейти на бік влади, а її чоловік отримав адміністративну посаду в китайському уряді. Через кілька років у подружжя народився син, а ще через 10 років піратка знову стала вдовою, переживши й другого чоловіка. Після цього вона оселилася в Гоунчжоу і всупереч обіцянку, даному уряду, відкрила кубло для азартних ігор та продажу опіуму. Померла пані Чжень у віці 69 років, доживши за піратськими мірками до глибокої старості.
Джерело: https://www.cosmo.ru/lifestyle/stil-zhizni/gospozha-chzhen-samaya-vliyatelnaya-zhenshchina-pirat-v-istorii/#part2
Источник: zefirka.net
