Кожен народ у нашій країні має свої національні безалкогольні напої, які, безсумнівно, варто спробувати, опинившись у тому чи іншому регіоні.
Республіка Бурятія – Солоний чай з олією
У Бурятії чай – це не просто незамінний напій на столі, це частина обрядів та сакральних дій. Чай використовується в шаманізму, і навіть вважається “душою народу”.
Приготувати цей напій не так складно. Потрібно налити воду в каструлю, засипати туди чай, довести до кипіння і забрати з вогню. Шматок олії покласти в нагріту сковороду, коли олія розтане – додати|добавляти| муки|борошна| і перемішати до однорідної маси. Після чого залити молоком і прогріти трохи, а потім перелити в каструльку з чаєм. Далі потрібно додати щіпку солі, довести до кипіння та зняти з плити. Перед подачею слід процідити чай.
Республіка Мордовія – П'янка поза
Це безалкогольний напій на кшталт квасу з цукрових буряків, традиційний для мордівської кухні. Готується шляхом зброджування сусла, до складу якого входять розпарені в печі на малому вогні протягом доби коренеплоди цукрових буряків, а також житнє борошно, солод, хміль, вода, трохи цукру та дріжджова закваска.
У Мордовії кілька разів робилися спроби організувати промисловий випуск пози, проте вони закінчилися невдачею — надто унікальна технологія виробництва.
Республіка Башкортостан – Башкирський кумис.
Це кисломолочний напій, винайдений кочівниками, є надзвичайно корисним. Їм колись лікувався Чехов, приїжджаючи до Башкирії. Виготовлений на основі кобилячого молока за допомогою зброджування, кумис добре вгамовує спрагу і вважається «богатирським напоєм». А ще – є одним із брендів Башкортостану.
У кумисі містяться корисні бактерії, що позитивно впливають на мікрофлору кишечника. Крім того, кумис підвищує засвоюваність їжі, покращує роботу підшлункової залози. Все це дуже допомагає обміну речовин.
Треба сказати, що кобила молоко збирається набагато складніше, ніж коров'яче або козяче. Кобилу доять 4-6 разів на день, і зробити це треба дуже швидко, у доярки не більше півхвилини на те, щоб зібрати молоко. Одна кобила на день дає близько 5 літрів молока.
Республіка Карачаєво-Черкесія – Айран
Айран – це продукт, який приготований на змішаному молоці за допомогою дріжджів. Молоко використовують від корови, вівці або кози. Черкесія є одним із місць, які вважаються батьківщиною айрану. Кухня кавказького, середньоазіатського народу вживає цей напій ще з давніх-давен.
Існує одна легенда. Рецепт айрану кавказці зберігали дуже довго, доки одна російська красуня не закохала у себе князя. Вона згодна була вийти заміж за нього тільки в обмін на заповітну закваску, за допомогою якої готують цей кисломолочний продукт. З того часу російський народ почав вживати його, щоб зберегти свою молодість та красу.
Всенародний та знаменитий Іван-чай (Кіпрей)
Іван-чай – одна з найулюбленіших і найвідоміших з давніх-давен, рослин нашої країни. Корисні властивості іван-чаю використовувалися для лікування головного болю, захворювань шлунка. Ще кілька століть тому люди пили настій цієї рослини вранці. Він вважався напоєм богатирів, заряджав бадьорістю та силою на цілий день. Рецепти відварів та настоїв з Іван-чаю передавалися з покоління в покоління і вважалося, що якщо щодня пити настій цієї рослини, він допоможе зберегти ясність розуму та фізичні сили до самої старості та захистить від виникнення пухлин.
Невибагливий до умов зростання іван-чай можна зустріти на сухих піщаних або торф'янистих грунтах, поблизу соснових борів і путівців, на луках і пустирях, на лісових узліссях і вирубках, по берегах річок і озер, а також у вигляді бур'янів у садах або городах.
Республіка Саха (Якутія) — Бирпах
Це якутський національний кисломолочний напій. Готується він із знежиреного та нормалізованого (за жиром до 1%) молока, з додаванням цукру, ягідних наповнювачів і, найголовніше, спеціальних заквасок.
Ставропольський край – Нарзан
Нарзан, чим фірмовий напій? В історичних хроніках нарзан вперше згадується у 18 столітті. Це було пов'язано з тим, що Петро Перший побував у Карлсбаді на мінеральних водах, і був дуже вражений масштабами їх застосування для лікування різних хвороб.
Повернувшись до Росії, государ відразу наказав почати роботи з пошуку подібних джерел у Росії. У 1717 році на Кавказ з цією метою був відправлений медик Петра Першого, який незабаром у повідомленнях царю написав таке: «Так само є в Черкеській землі неабияке кисле джерело».
Республіка Адигея – Адигейський чай
Нещодавно у Адигеї з'явився ще один престижний бренд, який не поступається знаменитому адигейському сиру. У республіці відроджується традиція виробництва елітного чаю, що росте на гірських схилах Адигеї.
Чай тут росте у зоні «ризикованих субтропіків» на висоті 540 м над рівнем моря. Чайні закладки на території Адигеї з'явилися ще 1937 року. Спочатку це був просто експеримент, потім чай почали вирощувати з метою заробітку. Сотні робочих рук збирали і потім продавали його на ринках. У 1990-ті традиції чайного виробництва були забуті, проте останніми роками чайні плантації в горах почали відновлювати, а разом із цим відроджуються й місцеві звичаї чаювання.
Джерело: https://pikabu.ru/story/bezalkogolnyie_napitki_narodov_rossii_3847520
Источник: zefirka.net
