Ви, напевно, звертали увагу, що у винних пляшок дно увігнуте. Звідки пішла ця традиція, навіщо дно у таких пляшок стали робити увігнутим? Спробуймо розібратися.
Франція завжди вважалася не просто центром світового виноробства, а й законодавцем правил у цій галузі. Не дивно, що традиція надавати увігнутості дну пляшки теж пішла з Франції. Ця увігнутість на дні називалася пунт і служила для кількох цілей.
Зручність транспортування
Пам'ятаємо з класики, що мушкетери не розлучалися з пляшкою бургундського, а у великосвітському суспільстві (це вже пізніше) віддавали перевагу шампанському. Кожна місцевість славилася своїм вином, а пили його у Франції, а й далеко її межами. Французькі вина експортувалися по всій Європі і навіть у далеку Росію, а згодом і за океан. Таким чином, виникала необхідність доставки вина споживачам у цілості та безпеці.
Засобами транспортування служили переважно вози, візки, фургони тощо, а дороги в ті часи за вибоїстістю та тряскістю набагато перевершували сучасні російські. Щоб доставляти сотні та тисячі дюжин пляшок без втрат, їх потрібно було надійно зафіксувати. Ось для цього і служив пунт: пробка пляшки, що виступає, упиралася в дно попереду лежить, і створювалася досить непогана фіксація, плюс пляшки ще перекладали соломою, щоб не побилися.
Хочете вибрати гарне вино? Купити вино у Дніпрі, Києві та Україні з доставкою рекомендуємо в інтернет-магазині Wine Library. У каталозі є величезний вибір якісних винних марок з усього світу. Можна придбати елітне вино, ціна на яке буде найкращою в Україні.
Приховати наявність осаду
Винороби тих часів ще не володіли сучасними технологіями, та й обладнання у них такого не було, тож процес народження вина йшов природним шляхом, а побічним наслідком цього процесу було утворення великої кількості осаду. Це псувало естетичне враження, пити такий осад, звичайно, нікому не хотілося, так само як і чекати, поки він уляжеться. Пунт чудово вирішував цю проблему: осад накопичувався і злегка ущільнювався у вузькій впадині навколо опуклої частини денця і не потрапляв у вино.
Зручність у виготовленні пляшок
Коли вино з античних амфор остаточно перекочувало у скляні пляшки, їх виробництво стало масовим, але залишалося ручним. Склодувні майстерні забезпечували потреби виноробів, проте головною заковзою залишалося дно — зробити його біля кожної пляшки без виступів і швів, абсолютно рівним, було технічно вкрай складно, і тоді недолік перетворили на гідність — пунт. Для власників кабачків це було навіть вигідно, тому що дозволяло заощадити на клієнті, для якого різниця у місткості пляшок була непомітною.
Але так було у Франції, а ось у німців, які вважали себе набагато досвідченішими склодувами, дно біля пляшок у спис сусідам робили рівним. Та й у північніших країнах, де не було такої розвиненої культури виноробства, а алкоголь швидше ставився до категорії сивухи, таких нюансів, як пунт, у пляшковому виробництві не спостерігалося.
Щоб шампанське не вистрілило
Вміння відкрити пляшку шампанського, щоб воно не вистрілило і не пролилося, а над шийкою лише з'явився легкий димок, зустрічається не так часто. А все через вуглекислий газ, який накопичується в пляшці з ігристим вином, створюючи надлишковий тиск. Ось тут особливо важлива стійкість пляшки, яку якраз і забезпечує увігнуте дно.
Источник: zefirka.net
