Незважаючи на те, що сьогодні саме літак вважається найбезпечнішим видом громадського транспорту, щороку хоча б кілька бортів зазнає аварії. Якщо відбувається найгірше, то щасливого результату для екіпажу та пасажирів уже не передбачається в абсолютній більшості ситуацій. Від сюди виникає закономірне питання: чому ж люди так і не спромоглися створити якісь «капсули порятунку».
Перше, що спадає на думку про систему порятунку пасажирів у повітряній лайнері, так це аргумент про те, що подібна система вже є у військових літаках. То чому ж нічого подібного не з'явилося у цивільних за багато десятиліть роботи авіакомпаній? Насправді починаючи з 1970-х років подібну систему неодноразово намагалися зробити. Було безліч проектів, зокрема й кілька дуже вдалих.
Жодна з ініціатив у цій галузі так і не увінчалася остаточним успіхом під двома причинами. Перша – це загальна складність конструкції пасажирського лайнера. Справа в тому, що військова катапульта для порятунку пілота – це дуже складний механізм, спрацьовування якого зовсім не гарантує благополучного результату (всупереч голлівудським фільмам). Врятувати одну людину в такий спосіб, з технічної точки зору, вкрай складно. Врятувати десятки та сотні – ще складніше. Друга причина – це рентабельність. Справа в тому, що всі навіть найбільш потенційно життєздатні проекти виявлялися настільки дорогими в реалізації, що авіакомпаніям було б простіше перестати займатися перельотами і почати займатися кінними диліжансами.
Саме через багатомільйонну вартість модернізації авіапарку (яку здатна потягнути далеко не кожна велика компанія), суттєвого зростання вартості нових літаків та відсутності гарантій ефективної роботи змушують пасажирську авіацію відмовлятися від подібних конструкторських ініціатив. Крім того, безпека пасажирів та екіпажу рік у рік підвищується іншими способами. А саме – покращенням наявного авіаційного обладнання. Сьогодні літаки падають набагато рідше, ніж вони падали ще у 1980-ті роки.
Джерело: https://novate.ru/blogs/090120/53008/
Источник: zefirka.net
