Якщо метро так зручне для переміщення містом, чому не перевозити під землею вантажі та кореспонденцію?
Починаючи з 1927 року протягом 76 років під Лондоном існувала підземна поштова залізниця. Збудована поштовим відомством Великобританії, вона використовувалася для перевезення пошти між поштовими відділеннями столиці.
Думка про альтернативний метод транспортування листів та посилок народилася у Великій Британії у другій половині XIX століття.
Будівництво було розпочато у 1915 році. Після прокладання тунелів розпочали зведення станцій. Однак у 1917 році будівельні роботи були припинені у зв'язку з участю Великобританії у Першій світовій війні. На цей момент була повністю готова система тунелів і станцій, яку використовували для прикриття фондів деяких лондонських музеїв.
Листоноші завантажують пошту.
У 1925 році роботи в тунелях відновилися, почалося укладання колій та встановлення всього необхідного обладнання: ліфтів, поштових конвеєрів та іншого, а в 1927 році лінія була запущена в дію.
Глибина тунелів під землею становить 15-25 метрів. Здебільшого лінія проходить по двоколійному тунелю діаметром 2,75 метра. На дно тунелю укладено подушка і тридцятисантиметровий шар бетону, на бетон — колії та контактну рейку.
Підземний поштовий поїзд малий. Натомість у ньому весело.
У найкращі часи лінія пропускала по 30 000 мішків пошти (близько 45 тисяч кілограмів) щодня, на лінії працювало до 30 складів.
Час руху поїзда становив 26 хвилин від кінцевої до кінцевої з усіма зупинками, при проході всіх проміжних станцій транзитом — 15 хвилин. Створення поштового метрополітену сприяло прискореному обміну пошти всередині міста та розвантаженню вуличного руху.
Підземна залізниця функціонувала з 1927 до 2003 року.
Причина закриття такої незвичайної залізниці була проста: перевезення пошти автотранспортом тим же маршрутом обходиться, за різними даними, у 3—5 разів дешевше.
Источник: zefirka.net
