«Дорогий, а в Олі – білочка»! – випалила я, прибігши додому, з величезними витріщеними очима, в яких все ж таки застигло німе запитання: «а мені можна, ну будь ласка, я більше нічого ніколи не попрошу …»?
Те білченя було знайдено в лісі, випало з гнізда – маленьке, беззахисне і руде диво, що відразу довірилося людині. Він жив у коробці з-під лампочок на роботі та у шапці будинку. Дих весь день і іноді прокидався, щоб поїсти. А їв він білий хліб, розмочений у козячому молоці. І при цьому так смачно чавкав і прицмокував, що й нам хотілося також поїсти хліба в молоці та коробці – спати.
З того часу розпочалася боротьба з диким бажанням завести вдома білочку та розумінням, що спеціально для мене ніхто випадати з гнізда не буде. Задавши собі питання: скажи чесно – навіщо вона тобі потрібна, я знала тільки одну відповідь – «вона не така як всі».
Скажу одразу: білочка у мене з'явилася. Їх було навіть дві. Одну я купила у перекупниці і майже одразу поховала. Білочка була мені продана як ручна з вольєра, а насправді виловлена з природи і так і не упокорена з полоном. Хоча й куплено було за дуже чималі гроші, білочка цього не оцінила. Після урочистого похорону будинку у нас з'явилася валюта – одна дуся (еквівалент 200 у.о.). Тобто плоский телевізор на кухню коштує 3 духи. А ось моя косметика на місяць – півдусі тощо.
А друга білочка з'явилася тоді, коли ми її зовсім не чекали. Ну, не сезон, білизни з гнізд не випадають, виросли вже, а тому ми прийняли рішення – чекати на весну. Гон у білок ось-ось почнеться і тоді знайдемо в лісі і заведемо. Навіть чоловік перейнявся, бажання було вже обопільним. Білочку в результаті ми… усиновили через 3 дні після ухвалення рішення «чекати». Щоправда, за тиждень ми внесли ще одну поправку – білочку ми вдочерили. Ось такий зигзаг долі: був півроку Кузей, а стала Кузюшею.
Більчата народжуються 2-3 рази на рік: навесні, восени та іноді взимку. Останні, зазвичай, рідко виживають, на жаль. Народжуються сліпі та лисі. Очі відкриваються на 10-12 день. На 30 день вже білочка з шерсткою виглядає з інтересом із гайна (гнізда). І, буває, що випадає з нього з необережності.
Якщо ви, гуляючи лісом, парком, садом і т.д. раптом знайшли знесиленого, наляканого, лисого чи не дуже білченя – допоможіть йому вижити. Це не надто складно. Але так йому важливо!
Отже, ви знайшли білченя і принесли його додому:
1. Бельчонка потрібно зігріти: це можуть бути ваші руки, шапка, хустка, кишеня. Навіть гаряча вода у пляшці поруч із ним підійде.
2. Бельчонку потрібно відновити водний баланс, а не намагатися одразу нагодувати: у піпетку – водички (не з-під крана, це небезпечно!). Потрібно, щоби він почав пити. Пам'ятайте, білизни знаходяться в зоні ризику: у них дуже слабкий кишечник і при неправильному годуванні або питво боротьба за життя йде вже на хвилини.
3. Потім спробуйте його нагодувати. Бажано запропонувати йому козяче молоко або замінник молока для кошенят (продається в зоомагазинах). Якщо білченя вже підросло, то білий хліб, розмочений у козячому молоці, – те, що треба. Коров'яче молоко проти білизни протипоказане! Якщо немає можливості годувати крім коров'ячим, розбавляйте його водою 1:1. Пам'ятайте, що зовсім маленьке білченя потрібно годувати як і немовля – кожні 2-3 години.
Моя подруга вигодовувала з піпетки і вдома, і на роботі (він маленький, майже весь час спав у своїй коробці). З піпетки – по крапельці, щоб він не захлинувся. Якщо ви триматимете його в руках, він швидко зрозуміє, що ви і ваш запах – це джерело смакота. Вважайте, що ви відтепер і навіки білченята – друг.
Якщо білченя вже підросло настільки, що їсть тверду їжу, пропонуйте йому кедрові горішки, тільки в шкаралупі (менше ймовірності, що горішки торкнувся якийсь грибок, небезпечний для білченя), насіння (тільки натуральні в шкаралупі, а не смажені), гілки жолуді, яблучко, морквина. Взагалі пропонувати бельчонку можна тільки те, що він міг би знайти в природі. Цукрове печиво з рук жалісливих громадян у парках, звичайно ж, не береться до уваги. І пам'ятайте, що у нього зубки ростуть все життя, він їх повинен сточувати про тверду їжу. Годувати білченя, що підросло і виросло, достатньо 2 рази на день.
4. Визначте для нього місце, наприклад, у коробці. Там ні в якому разі не повинно бути вати, білченя може в ній заплутатися або задихнутися. Дуже добре покласти в якості підстилки махровий рушник. Якщо білченя підросло і ви боїтеся залишати його вдома одного на вільному вигулі, доведеться придбати клітку. Пам'ятайте: що вище клітина, то бельчонку краще. Приблизно 50х50х100 підійде, але краще, якщо ви його випускатимете побігати під наглядом, а не тільки тримати в клітці.
У клітці обов'язково має бути вода свіжа (повторюся, не з-під крана!). Закріпіть мисочку або напувалку так, щоб білченя не перевернуло воду. У жодному разі не стеліть газету на дно, краще вже без нічого: фарба на друкованих виданнях сприяє нагромадженню свинцю в організмі тварини. Також надайте будиночок, де білочка може відпочивати й інший будиночок, де вона робитиме заначки на чорний день. Кускова крейда потрібна для формування кісткової тканини, давайте мінеральний камінь, вітаміни для гризунів.
5. Якщо, не дай Бог, у вашого білченя почалося рідке стілець, допоможіть йому. Заваріть кору дуба (не сильно) та поставте її на півдня в клітку. Можна дати смекти: ми давали прямо намащену на палець – білченя саме злизував. І головне – приберіть усі фрукти, лише суха їжа.
Взагалі білченя – звір чудовий, але любить тягнути ковдру на себе. Намагайтеся привчити його з дитинства жити за вашими правилами. Білки мають інтелект дорослого собаки, просто вони самі по собі дуже маленькі. Пам'ятайте, що білка повинна почуватися у своєму будиночку для відпочинку, як у фортеці: не лазьте туди, білочка сама у себе там прибирає – викидає шкаралупу від горіхів, розстеляє свою підстилку. До речі, прибирання безпосередньо в клітці, хоча б 2 рази на тиждень забезпечить вам відсутність будь-якого запаху (я просто заміню підстилку на дні клітини).
Білченя, якого ми вигодовували всім колективом, живе вже майже рік у моєї подруги. На роботу він ходив із нею, сидячи у неї.. у кишені кофти. І він такий ручний, що вміє навіть цілуватись у губи. Але й це не завадило йому якось втекти надвір з п'ятого поверху багатоповерхівки. Попри всі прогнози, ми таки зняли його, що тремтіло, з дерева за допомогою пожежників. Пожежникам довелося робити “спиртові внутрішньошлункові компреси” – вони були дуже сильно покусані.
Якщо вам пощастило знайти білченя в лісі – врятуйте його, я прошу вас, не проходьте мимо, адже він такий беззахисний і такий дивний!
