Ми звикли вважати, що масові вимирання провокуються подіями апокаліптичного масштабу. Наприклад, виверженнями вулканів на більшій частині планети або потужним метеоритним бомбардуванням. Але, як мінімум, одне з них, на думку вчених, було викликане, як би не було важко в це повірити, звичайними деревами. Воно називається девонським і змушує по-новому подивитись наші улюблені ліси.
Вимирання, за великим рахунком, відбуваються безперервно. Живі істоти постійно еволюціонують і так само регулярно зникають. Але масові вражають своїм масштабом. Таким прийнято вважати втрату планетою біорізноманіття у кількості щонайменше 75% від початкового значення. Девонський вимирання (375-359 мільйонів років тому) відповідає цьому критерію повною мірою, незважаючи на те, що сценарій розвитку подій був у цьому випадку нетиповим. При масових вимирання зникає набагато більше видів тварин, ніж зазвичай. Але під час девонського майже не з'являлися нові види, через що загибель існуючих утворила порожню порожнечу.
Особливо чутливо девонське вимирання вдарило мешканцям океану. Повністю зникли строматопороїди – губки, що формують рифи. За ними були панцирні тварини, чиє існування прямо залежало від водних екосистем. Сильно постраждали трилобіти – вижити вдалося лише одній їхній гілці. Від плакодерм залишилися лише два види, але й вони незабаром пішли в небуття. Вважається, що океану девонське вимирання стало другим за рівнем катастрофічності.
Сухопутні екосистеми практично не постраждали. Тому вчені цілком логічно припустили, що винуватцем девонського вимирання були організми, що населяють сушу. Основними підозрюваними здаються дерева, які почали розвиватися якраз у цей час.
Раніше наземна флора особливою різноманітністю не відрізнялася. Її поширення безпосередньо залежало від водойм, тому зелень можна було зустріти лише неподалік берегів. Оскільки тоді транспортування вологи всередині рослин здійснювалося ще неефективно, то й відростити довгі стебла не вдавалося.
Пізніше почали з'являтися рослини, що відрізнялися міцними, товстими стовбурами та потужною кореневою системою, здатною дістати до води у глибині ґрунту. Навчившись підніматися на десятки метрів вгору, ці рослини стали укладати своє насіння в тверду оболонку. Усередині насіння вже містилася певна кількість вологи, тому вони могли проростати далеко від річок, морів та океанів. Усе це дозволило розпочати заселення нових територій. Так з'явилися і розповсюдилися по всій планеті дерева.
Як поширення флори могло вплинути життя в океанах?
Коріння дерев, йдучи на велику глибину, розпушували шари осадових порід, полегшуючи вимивання мінералів, що залягають. Крім того, в коренях знаходилися бактерії, що переробляють атмосферний азот у такі необхідні рослинам сполуки, як нітрати та аміак.
І мінерали, і азотисті сполуки зрештою вимивалися в океан, де провокували вибухове зростання водоростей. Населення останніх не відрізнялися стійкістю, тому дно іноді покривалося товстим шаром омертвілої органіки, яку місцевим мешканцям не вдавалося оперативно переробляти. Ця «ковдра» душила все, що опинялося під нею. У тому числі тих самих трилобітів.
Вчені мають речові докази того, що подібні процеси відбувалися під час девонського вимирання. Мертві водорості утворили на дні океану шари, в яких практично не було кисню, після чого закономірно закам'яніли.
Але це не єдина зачіпка, яка вказує на дерева як на винуватців девонського вимирання. Фотосинтез у великих рослин відбувається у значно більшому обсязі, і перші ліси Землі могли витягти з повітря небачену кількість вуглекислого газу. Це неминуче призвело б до остигання планети.
Свідчення того, що все відбувалося саме в такий спосіб, є. Вважається, що за час девонського вимирання середня температура на Землі впала на 3-6 градусів за Цельсієм. Океан у разі став би занадто холодним багатьом своїх жителів.
Обидві доказові лінії здаються переконливими, але жодна з них не є незаперечним доказом того, що саме дерева стали причиною девонського вимирання. Чисто теоретично не виключена ймовірність, що як цвітіння та загибель водоростей, так і глобальне похолодання були спричинені впливом іншого характеру.
Багато експертів дотримуються інших поглядів щодо причин девонського вимирання. Хтось із них звинувачує метеоритну атаку, хтось говорить про вулканічну діяльність. І доки не представлено стовідсоткових доказів, які вказують саме на дерева, ці суперечки продовжуватимуться.
Источник: zefirka.net
