Ця невелика, обласкана сонцем і хвилями Бенгальської затоки країна старанно ігнорується мандрівниками. Більшість навіть не знає, де вона знаходиться. Вся справа в тому, що це найбідніший і найбільш густонаселений край Азії. На території розміром із Вологодську область живе більше людей, ніж у всій Росії разом узятій.
Чому в Бангладеш так багато мешканців і чим відома ця країна?
Забутий куточок Азії
Республіка Бангладеш – південноазіатська країна, майже повністю оточена кордонами Індії. Як і багато інших країн регіону, у минулому територія була частиною Британської імперії, а після краху колоніальної системи виявилася кинута напризволяще.
1947 року район Бенгалії був розділений між Пакистаном та Індією. Проте пакистанська частина одразу включилася до сепаратистської боротьби. Справа в тому, що Бангладеш – єдина мононаціональна країна у регіоні. 98% населення – бенгальці, які говорять однією мовою і сповідують одну віру.
Тому Бангладеш одразу захотів розмежуватися з Пакистаном. Ця боротьба завершилася в 1971 році здобуттям незалежності. Проте спокійніше у регіоні не стало, етнічна єдність не допомогла. Тепер бангладеські партії зчепилися одна з одною у суперництві за владу.
Третина бенгальців (а їх 230 млн) живе в Індії, решта Бангладеш.
До 1982 року республіка пережила 2 державні перевороти, у 2000-х роках вступила в коротку війну з Індією, а сьогодні бореться із внутрішнім тероризмом.
Бангладеш, як і раніше, політично нестабільний. 2 провідні сили – соціалістична «Ліга Авамі» та ісламська «Національна партія» по-різному дивляться на життя і на майбутнє. Обидві течії мають молодіжними бойовими організаціями і, іноді, міряються силами.
Чому в Бангладеш так багато людей?
Республіка визнається однією з найбідніших країн Азії, де за межею бідності перебувають 60% населення. Тут високий рівень злочинності, слабка соціальна підтримка, туманні уявлення про санітарію.
Рівень освіченості країни становить 74,7%, державна медична страховка відсутня. На 10 000 осіб припадає 3 лікарняні ліжка та всього 1 кваліфікований лікар на 2000 мешканців. Для порівняння, у Росії цей показник у 8 разів більший.
Здавалося б, у Бангладеш немає нічого, що могло б сприяти зростанню населення. Нічого, окрім рису. Республіка входить до топ-5 країн із виробництва цієї культури. Місцевий клімат дозволяє отримувати врожай кілька разів на рік.
Варто зазначити, що сільське господарство саме по собі є основою економіки країни. У ньому задіяно понад 60% населення. Друга стаття доходу – текстильна промисловість. Остання забезпечує працевлаштування жінок.
Потрібно зауважити, що незважаючи на низькі зарплати, у Бангладеш досить низький показник безробіття – 5,4%, один із найнижчих у світі. Зайнятість населення, високопродуктивне сільське господарство і висока енергетична цінність рису забезпечують постійне зростання чисельності, яке спостерігається на всьому протязі історії.
А через бідність та сильний вплив традицій республіка так і не здійснила демографічний перехід, властивий більшості країн світу – «народжуємо менше, дбаємо довше». Сьогодні в країні налічується 169 мільйонів людей.
Країна надій
У Бангладеш справді не розвинений туризм. Тут немає відповідної інфраструктури, якісної сфери послуг та несподівано високі ціни на гарне житло. Певною мірою, влада сама проводить політику закритих кордонів, забезпечивши досить недружні умови для отримання візи чи посвідки на проживання.
Однак у республіки все ще попереду. Бенгальці – дуже позитивні та працелюбні люди, які оптимістично дивляться на майбутнє. У дивовижній країні бурхливо зростає економіка – 6-7% щорічно. А за останні 10 років ВВП на душу населення виріс у 4 рази, обігнавши і Індію, і Пакистан! Це все ще бідна країна, але вона стрімко зі злиднів вибирається.
Бангладеш стає улюбленим місцем для інвестицій: сюди по дешеві робочі руки їдуть іноземні компанії – переважно текстильні. Країна тепер посідає 4 місце з експорту одягу.
Країна багата на природні ресурси, у неї вигідне географічне розташування. Як вважають місцеві жителі, єдине, що не вистачає Бангладешу, так єдності влади та політичної стабільності.
Источник: zefirka.net
