Ми постійно слухаємо музику, новини по телевізору та радіо, різні підкасти і плюс численні звуки, які самі виробляємо в режимі «нон-стоп». Подумайте, скільки часу щодня ви проводите у повній тиші. Швидше за все, лічені хвилини (не рахуючи часу сну, звичайно).
2011 року Всесвітня організація охорони здоров'я випустила звіт, в якому шумове забруднення названо «чумою сучасного світу». Його автори стверджували, що «отримано переконливі докази того, що зашумлення довкілля негативно позначається на здоров'ї населення».
У міру того, як наше оточення наповнюється шумом дедалі більше, люди починають шукати тишу — хтось проводить хвилин по десять у мовчанні одразу після пробудження, хтось намагається усамітнитися протягом дня.
Тиша допомагає позбутися стресу та напруги.
Британська медсестра і громадський діяч Флоранс Найтінгейл 19 століття одного разу написала, що «зайвий шум — це найжорстокіша форма зневаги, яка може завдати страждання як великій, так і здоровій людині». Вона доводила, що зайвий шум призводить до нездужань, розладів сну і тривожних станів у пацієнтів, що одужують.
У ході досліджень було підтверджено, що шумове забруднення призводить до підвищення кров'яного тиску, серцевих нападів, погіршення слуху та загального стану здоров'я. Гучний шум підвищує рівень стресу шляхом впливу на мозочковий мигдалик, що призводить до викиду гормону стресу кортизолу.
Тиша має протилежний шум ефект – знижує рівень стресу і послаблює напруги мозку і тіла.
У науковому звіті, опублікованому в 2006 році в журналі Heart, наводяться дані про те, що всього дві хвилини тиші мають більш ефективну заспокійливу дію, ніж прослуховування «розслаблюючої» музики. Це пов'язано з різницею в кров'яному тиску та циркуляції крові в мозку.
Тиша дозволяє заповнити наші психічні ресурси.
У повсякденному житті на нас обрушуються нескінченні потоки сенсорної інформації. Коли ми нарешті опиняємося в тиші, центри уваги нашого мозку отримують можливість відновитися.
Умови сучасного світу вимагають від уваги людини бути «включеною» майже постійно — а це важка ноша для префронтальної кори мозку, яка відповідає за вирішення завдань та прийняття рішень.
В результаті ресурси мозку, пов'язані з увагою, виснажуються, нам стає все важче сконцентруватися, ми відчуваємо втому, втрачаємо здатність вирішувати завдання та генерувати нові ідеї.
Однак ми можемо відновити когнітивні ресурси, знизивши рівень сенсорної інформації, що надходить ззовні — наприклад, прогулявшись на природі в мовчанні.
У тиші ми можемо переключити мозок на режим пасивної роботи.
Так зване «самогенероване пізнання» включається, коли ми поринаємо в мрії, медитації, фантазії про майбутнє або просто відпускаємо свою свідомість блукати, де йому заманеться.
Коли мозок позбавлений зовнішніх подразників, ми нарешті отримуємо шанс «підключитися» до потоку наших внутрішніх думок, емоцій, спогадів та ідей. Це дозволяє нам переосмислити попередній досвід, перейматися почуттями інших людей та адекватно оцінити наш власний розумовий та емоційний стан.
Іншими словами, перебування в тиші допомагає нам мислити глибше та креативніше.
Тиша сприяє відновленню клітин мозку.
У 2013 році були проведені експерименти на мишах, результати яких були опубліковані в журналі Brain, Structure, and Function. У ході експериментів досліджувався вплив на мозок гризунів різного роду шумів та тиші. Виявилося, що дві години тиші на день призводять до утворення нових клітин гіпокампу — ключового відділу мозку, який відповідає за навчання, пам'ять та емоції.
В результаті дослідники дійшли висновку, що тиша має терапевтичні властивості при лікуванні депресії, хвороби Альцгеймера тощо — станів, пов'язаних зі зниженням темпів оновлення нейронів гіпокампу.
Источник: zefirka.net
