Як вплинуть на нащадків гени, що передаються від одного покоління до іншого, передбачити важко, оскільки найменші зміни в ДНК можуть мати найнесподіваніші наслідки. Через це деякі люди можуть мати незвичайну зовнішність, а інші набувають схильності до певних захворювань. Але в деяких випадках генетичні мутації можуть надати людям незвичайні здібності.
Ген дослідника
Що змусило Христофора Колумба вирушити у подорож та відкрити для європейців Нове Світло? Що підштовхнуло Ніла Армстронга до польоту на Місяць? Вчені вважають, що в цьому може бути винна генетика. Генетики стверджують, що за нашу потребу в пригодах на п'яту точку та в подорожах відповідальна мутація гена DRD4 (аллель 7R), яка називається «геном дослідника» або «геном авантюриста». Дослідження 1999 року, проведене вченими з Каліфорнійського університету, показало, що ця генетична мутація найчастіше поширена серед кочівників та мігрантів. У подальшому дослідженні було вивчено 18 корінних народів, які мешкають на древніх міграційних маршрутах в Африці. У звіті було виявлено, що аллель 7R більш поширений серед людей з племен, які виявилися найдалі від головних центрів розселення.
Стійкість до миш'яку
Жити в аргентинському місті Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес непросте завдання. Мало того, що місто розташоване на висоті 3650 метрів, так і стоїть на ґрунті, сформованому переважно з вулканічних порід.
Мешканці Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес спокійно живуть, п'ють воду, яка, швидше за все, вбила б звичайних людей кілька місяців вживання.
Загалом, навколишнє середовище чимось нагадує марсіанське, за винятком того, що там є повітря та вода. Вода отруєна миш'яком. Ця токсична речовина має властивість накопичуватися в організмі, викликаючи тяжкі наслідки для здоров'я аж до летальних наслідків. Проте місцеві жителі отруйною водою не труяться, оскільки понад 7000 років проживання в цій галузі та постійне вживання води з підвищеним вмістом миш'яку призвели до генетичних змін — у них розвинулася здатність пити отруєну миш'яком воду.
Наразі жителі Сан-Антоніо-де-лос-Кобресоні можуть безпечно для здоров'я переносити концентрацію миш'яку, яка в 20 разів перевищує ту, що Всесвітня організація охорони здоров'я вважає гранично допустимою для людей. Завдяки цій мутації печінка місцевих жителів здатна виводити миш'як з організму набагато ефективніше, ніж печінка звичайних людей.
Генетичний захист від серцево-судинних захворювань
Через неможливість вирощування овочів та фруктів дієта інуїтів майже повністю складається з білків та жирів, оскільки вони харчуються в основному жирними морськими тваринами. Однак північні жителі несприйнятливі до серцевих захворювань, які часто трапляються серед людей, схильних до вживання великої кількості жирної їжі.
Спочатку дослідники вважали, що інуїти стійкі до серцевих захворювань завдяки великій кількості жирних кислот омега-3 у їхньому раціоні. Цим припущенням успішно скористалися корпорації, які торгують риб'ячим жиром, заробивши на ньому мільярди доларів. Щоб з'ясувати справжню причину стійкості сердець інуїтів, дослідники з Університету Берклі проаналізували генетичні відмінності між 191 інуїтом у Гренландії, 60 європейцями на материку та 44 китайцями. Майже у всіх інуїтів (і лише 2% європейців та 15% китайців) виявлено генетичну мутацію, завдяки якій вміст омега-жирів у тілах інуїтів низький. Можна сказати, що це погано, оскільки омега-жири корисні. Однак при низькому вмісті омегажирів в організмі інуїтів також спостерігається низький вміст ліпопротеїнів низької щільності (шкідливий холестерин), від яких залежать ризики виникнення серцево-судинних захворювань. Однак ця мутація дає не лише переваги. Гени інуїтів впливають на профіль жирних кислот, що впливає на зростання людини. Таким чином, хоча ескімоси мають підвищену стійкість до певних захворювань, вони, в середньому, на два сантиметри нижчі за європейців.
Здатність виживати за низького рівня кисню
У 2017 році генетики з Техаського університету виявили особливі гени у тибетців, які дозволяють їм жити та працювати в Гімалаях на висоті 4500 метрів у посушливих гірських умовах.
Вчені встановили, що в ході еволюції населення цього регіону набуло унікального генетичного профілю. Завдяки особливій варіації генів тибетці виживають за низького рівня кисню та обмеженого доступу до їжі.
Источник: zefirka.net
