Поняття «рівня моря» здається непорушною константою, проте насправді рівень поверхні Світового океану — це мінлива величина, яка залежить від течій, солоності води та навіть гравітаційних аномалій Землі. То що саме тоді мають на увазі вчені під «рівнем моря»?
Для величезного простору материка Євразії точкою відліку всіх висот і глибин є Балтійське море. Точніше, за «нуль» прийнято багаторічну середню позначку рівня води в районі міста Кронштадт. Там, біля Синього мосту через Обвідний канал, встановлений знаменитий футшток Кронштадт — чавунна лінійка з поділами, за якою з 1840 року стежать за коливаннями водної гладі. Саме від цієї мідної пластини, вмонтованої у гранітний устій, тягнуться невидимі нитки геодезичних мереж через усю Євразію – до берегів Тихого океану та вершин Паміру.
Вибір Балтики не був випадковим: це море відносно спокійне, захищене від сильних припливів і відливів, що робить його більш стабільним у порівнянні з відкритим океаном. Однак у світі немає єдиного морського «нуля». Наприклад, у Європі ситуація з рівнем моря більше нагадує ковдру: Німеччина веде відлік від Амстердамського футштока (Північне море), Франція — від рівня Середземного моря в Марселі, а Великобританія орієнтується на позначку в порту Ньюлін (Атлантичний океан).
Різниця між цими «нулями» може сягати десятків сантиметрів. Це призводить до курйозних і часом небезпечних інженерних помилок. Найвідоміший випадок стався при будівництві мосту через Рейн між Німеччиною і Швейцарією: через те, що інженери не врахували різницю в 27 сантиметрів між німецьким «Балтійським» і швейцарським «Середземноморським» рівнями, дві половини мосту, що будується, просто не зійшлися в центрі і одну сторону.
В епоху супутникової навігації та GPS людство все частіше переходить від «морських» стандартів до математичної моделі – еліпсоїду чи геоїду. Супутники вимірюють висоту щодо теоретичного центру Землі, а чи не примхливої берегової лінії. Тим не менш, Кронштадтський футшток залишається не тільки історичною пам'яткою, а й еталоном, що діє, за яким звіряють карти і будують міста. Таким чином, щоразу, коли ви чуєте, що висота Евересту становить 8848 метрів, варто пам'ятати, що ця цифра – не еталон, а лише відносний результат вимірів від тихої набережної Фінської затоки.