Цьогорічний сезон для олійних культур видався неквапливим, без раптових стрибків. Ринок ніби застиг, вичікуючи та підраховуючи: що справді продиктовано економікою, а що — лише короткочасна пауза між святами й логістичними перешкодами. Соя та соняшник поводяться по-різному, але їх об’єднує одна спільна риса: ціни вже не рвуться вгору, натомість зростає вага темпу продажів та запасу міцності виробника.
Ринок сої без премій: ліквідність переходить до переробника
NB: Сезон для сої розпочався із відчутної премії за не-ГМО сою, але за кілька тижнів ситуація змінилася: надбавка, яка на старті сезону вигідно вирізняла сою без ГМО, зникла.
— За останні два тижні ми фактично спостерігали зникнення премії за сою без ГМО. Це сталося одночасно з рішенням Європейської спільноти відтермінувати директиву про розліснення (IUDR), яка підтримувала певну преміальність. Зараз ціни на генномодифіковану сою і сою без ГМО зрівнялися: вони становлять 420–425 CPT-порт, — пояснює Богдан Костецький, партнер і комерційний директор Barva Invest.
На цьому тлі ліквідність поступово переходить від продавця до переробника. Саме переробка, за оцінкою аналітика, нині є найцікавішою ланкою в соєвому балансі.
— Найбільше, що ми побачили, — це стрімке перетікання продажної ліквідності на бік переробника. Серед усіх олійних культур соя зберігає першість у прибутковості переробки із показником приблизно 40–60 доларів валової маржинальності, — зазначає Костецький.
NB: Навіть за меншого врожаю — орієнтовно на 2,5–2,6 млн тонн нижчого, ніж торік, — у Barva Invest очікують, що внутрішнє перероблення сої залишиться на рівні близько 3 млн тонн, натомість експорт суттєво просяде.
— Експорт буде суттєво знижений — приблизно на 2 млн тонн порівняно з минулим сезоном. За маржинальністю переробник здатен перебити експортера, адже це дозволяє сільгоспвиробнику менше залежати від дорогої портової логістики та ризиків через атаки на експортну інфраструктуру.
Аналітики кооперативу «ПУСК» також підтверджують, що соя експортується повільно, насамперед через логістику та нестабільну роботу портів, а не через брак попиту. Світовий ринок перебуває у фазі корекції, а святковий період традиційно додає паузи в торгівлі.
Аналітик Barva Invest радить виробникам не лише ритмічно продавати сою, а й уже зараз оцінювати перспективи культури в новому сезоні.
— Думаю, що цінових перспектив у сої доволі мало. Я б ритмічно продовжував її реалізовувати переробникам. Тут треба навіть дивитися далі — що робити із соєю під новий врожай, — прогнозує Богдан Костецький. — Є можливість розширюватися під кукурудзою чи за рахунок ярого ячменю, який показує дуже цікаву економіку цього року: він досі коштує дорожче, ніж продовольча пшениця 3-го і навіть 2-го класу. Тому варто очікувати, що площі під соєю можуть зменшитися щонайменше на 100–200 тисяч гектарів на користь соняшнику, кукурудзи та ячменю.
Цю картину доповнює й зовнішній фон: котирування сої в Чикаго зазнають тиску з боку Бразилії, Китаю та нафтового ринку, що додатково охолоджує очікування експортерів.
Ціни на соняшник знизилися: що далі робитимуть переробники
Соняшник цього сезону залишається чутливим до ринкових сигналів: пропозиція сировини обмежена, а цінова динаміка нерівна. Світовий та внутрішній ринок демонструють різну динаміку, і це формує погоду на вітчизняному ринку соняшнику, а ще — історично невеликий урожай культури.
— Тобто маємо дві історії. Перша — світова: соняшникова олія з доставкою до Індії коштує більш ніж на 200 доларів дорожче за пальмову та соєву олію, тож індійські споживачі роблять чіткий вибір на користь останніх. Друга історія — локальна. Ми зібрали в межах 10,8 млн тонн соняшнику цього року, і сукупна пропозиція сировини для переробних заводів є історично малою, що змусило багато переробників за останні два тижні знизити ціни. Це сталося на тлі доволі активної продажної ліквідності соняшнику останнім часом, — пояснює Костецький.
NB: Максимальні ціни за соняшник 48-ї олійності з доставкою на завод, за його словами, знизилися з 29 до 27 тис. гривень. Ринок фактично бере паузу, і вона, на думку аналітика, виправдана: частина заводів уже закрила свої потреби в сировині до кінця січня або навіть середини лютого.
Святковий період традиційно робить торгівлю млявішою, а частину обсягів переробники покривають раніше сформованими довгими позиціями. Водночас логістика й експорт залишаються слабким місцем. За даними брифінгу кооперативу «ПУСК», експорт соняшникової олії сповільнився через проблеми в роботі порту «Південний» та перевантаження Чорноморська, де терміналам складно «перетравити» заявлені обсяги.
Друга половина сезону, за оцінкою Barva Invest, буде особливо складною для переробників.
— У другій половині сезону переробник буде змушений робити складний вибір між зупинкою заводу та зменшенням своїх апетитів щодо валової маржинальності, — зазначає Богдан Костецький.
NB: Валові маржі на соняшнику нині коливаються в межах 5–20 дол./т, і дедалі частіше економіку рятує побічна продукція. Зокрема лузга, яка різко додала в ціні й коштує близько 300 дол. за тонну FCI, фактично підставляє плече переробнику, даючи змогу втримати валову «краш-маржу» в плюсі. Проте навіть за таких умов переробники можуть бути змушені працювати в нуль або з мінусом, аби тільки не зупиняти заводи.
Це, своєю чергою, грає на користь тих аграріїв, які мають соняшник і достатньо обігових коштів.
— Я не вірю, що сьогоднішні ціни на заводах 25–26 тисяч гривень за 48-му олійність викличуть чергу охочих продати. Поточне зниження ціни на соняшник варто перечекати, — підсумовує аналітик Barva Invest.
Експерти також зауважують: саме січень — лютий — березень часто стають періодом найвищих цін на соняшник, якщо дефіцит сировини поєднується з активізацією закупівель після свят. Це підтверджує й ринкова динаміка: попри корекцію, ціни на соняшник усе ще залишаються приблизно на 10% вищими, ніж торік.
