Пошук роботи стає дедалі складнішим: кандидати масово надсилають резюме, створені з використанням штучного інтелекту, що робить їх усіх однаковими і ускладнює рекрутерам вибір. У результаті обидві сторони витрачають багато часу на безрезультатні пошуки та поступово втрачають мотивацію. Про це пише Business Insider із посиланням на експертку порталу LinkedIn Кетрін Фішер.
За її словами, бездумне гортання вакансій і масова розсилка резюме отримали назву “doomjobbing” – безнадійний і виснажливий пошук роботи. Фішер радить замість цього побудувати більш системний підхід до пошуку роботи. Вона назвала шість кроків, які можуть допомогти кандидатам підвищити свої шанси.
Визначити чіткі параметри пошуку. Насамперед, розповідає експертка, варто провести дослідження та зрозуміти, де саме є перспективні вакансії. Після визначення бажаних сфери, професії та посади потрібно перевірити, чи демонструє профіль кандидата навички, яких потребують роботодавці. Зокрема, компанії дедалі частіше звертають увагу на грамотне використання ШІ, тому Фішер радить за потреби самостійно опановувати відповідні інструменти через онлайн-курси.
Розвивати мережу професійних контактів. Нетворкінг, за словами Фішер, краще починати ще до активного пошуку вакансій. Кандидатам варто знаходити людей зі своєї галузі та поступово вибудовувати з ними контакти. Для цього не обов’язково регулярно зустрічатися особисто: достатньо взаємодіяти з професійним контентом, звертатися по знайомства та шукати спільні зв’язки.
Показувати вимірювані результати. У резюме та професійному профілі не варто обмежуватися загальними формулюваннями на кшталт “керував командою” або “маю сильні комунікаційні навички”. Фішер радить пов’язувати навички з конкретним результатом для бізнесу. Якщо точні цифри розкривати неможливо, кандидат все одно може описати виконану роботу та пояснити, який вплив вона мала на компанію.
Робити ставку на “людські” навички. Штучний інтелект залишається важливою компетенцією, однак не менш значущими є комунікація та лідерські якості. Експертка рекомендує стежити за професіоналами, яких кандидат поважає, читати їхні матеріали та спостерігати за їхньою поведінкою. За її словами, навіть досвід взаємодії з хорошими чи поганими керівниками можна використати, щоб зрозуміти, яким професіоналом людина хоче бути сама.
Робити перерви. Постійний пошук роботи може психологічно виснажувати, особливо якщо людина проводить за відгуками по дев’ять годин щодня. Тому, зазначає Фішер, не існує універсальної кількості годин, яку потрібно присвячувати пошуку. Краще визначити власний ритм і залишати час на відновлення. Це може бути день на тиждень для навчання або невелика щоденна взаємодія з професійними контактами.
Інакше визначати успіх. Нарешті, Фішер радить не прив’язувати успіх виключно до отримання “ідеальної” посади. Першою роботою може стати неповна зайнятість або контракт лише на кілька місяців. У такому разі варто оцінювати не тільки назву посади, а й можливості для здобуття навичок та нових професійних контактів. Навіть пропозицію роботи, яка спочатку не здається цікавою, експертка радить розглянути: телефонна розмова може стати нагодою потренувати власну професійну презентацію та встановити корисний зв’язок.
Інші поради з пошуку роботи
Як писав УНІАН, колишня рекрутерка Google, Uber та The New York Times Фара Шаргі вважає найважливішим моментом співбесіди запитання кандидата наприкінці розмови. Вона зазначає, що найуспішніші претенденти цікавляться проблемою, яку компанія прагне вирішити, наймаючи саме їх, а не стандартними темами на кшталт культури чи зростання.
Також ми розповідали, що експертка з кадрів Мелані Шонг Хелм назвала чотири поширені помилки на співбесідах, які часто коштують кандидатам роботи. Це запізнення, негативні відгуки про колег, надмірні особисті подробиці та відсутність листа подяки після інтерв’ю.
- Всього одне дивне питання: як Джефф Безос визначав майбутніх лідерів Amazon
- Експерт розкрила секрет, як відповідати на питання про бажану зарплату на співбесіді
- Кожен п’ятий зумер приходить на співбесіду з батьками, – WSJ