У 1929 році фермер з американського штату Теннессі Джон У. Олівер відхилив пропозицію в розмірі 20 доларів за акр (0,4 гектара) за свою ферму площею 152 гектари в Кейдс-Коув, яку влада хотіла включити до складу Національного парку “Грейт-Смокі-Маунтінс”. Олівер звернувся до суду, але після багаторічних судових тяжб зрештою був змушений відмовитися від своєї власності й отримав 17 000 доларів як компенсацію.
Ця справа стала одним із найвідоміших прикладів конфлікту між створенням національного парку та сім’ями, які жили на цій землі протягом багатьох поколінь.
Згідно з історичним звітом Лісової служби Міністерства сільського господарства США, Олівер був одним із мешканців, які рішуче чинили опір створенню Національного парку “Грейт-Смокі-Маунтінс”. Процедура примусового вилучення його землі розпочалася у 1929 році. Зрештою суперечка дійшла до суду, де Оліверу спочатку вдалося оскаржити право штату на примусове вилучення його землі від імені федерального уряду.
Окружний суд округу Блаунт, штат Теннессі, виніс рішення на користь чоловіка, постановивши, що штат не має повноважень відчужувати його власність для потреб проєкту федерального парку. Однак Верховний суд штату Теннессі пізніше скасував це рішення, фактично відкривши уряду шлях до придбання ферми Олівера.
Судова тяганина тривала кілька років. Лише в 1935 році справу було врегульовано. На той час зусилля уряду щодо об’єднання земель для Національного парку “Грейт-Смокі-Маунтінс” значно просунулися.
Олівер зрештою отримав 17 000 доларів за свою ферму площею 152 гектари, що становило понад 45 доларів за акр (0,4 гектара).
Хоча остаточна сума виплати була значно вищою за початкову пропозицію в 20 доларів за акр, Олівер все ж втратив ферму, яка була частиною громади Кейдс-Коув.
Як створення парку вплинуло на життя людей
У виданні підкреслили, що створення національного парку вплинуло на долі понад 4 000 осіб. Процес придбання земель для Національного парку “Грейт-Смокі-Маунтінс” зайняв приблизно десятиліття, хоча деякі юридичні суперечки тривали аж до 1940-х років.
Згідно з історичними даними Лісової служби, зрештою парк об’єднав понад 6 600 окремих ділянок. Серед них були невеликі гірські ферми, ділянки під дачі та великі володіння, що належали лісозаготівельним компаніям.
Деякі мешканці добровільно продали свої землі та переїхали в інші місця. Інші чинили опір зусиллям уряду, тоді як деяким землевласникам було дозволено залишитися на умовах довічного проживання. Остання школа в Кейдс-Коув закрилася в 1944 році, а поштове відділення громади припинило роботу в 1947 році.
Фермер пожертвував землю під парк, але місто будує там дата-центр
Раніше The Times of India повідомляло, що в місті Тейлор, штат Техас, розгортається великий юридичний та суспільний спір. Причиною стала ділянка землі площею майже 36 гектарів, подарована 26 років тому під громадський парк. Однак у 2025 році місто продало її за 10 мільйонів доларів для будівництва центру обробки даних.
Проєкт, вартість якого оцінюється в мільйони доларів, викликав невдоволення серед місцевих мешканців. Вони стверджують, що влада проігнорувала волю дарувальника та умови, прописані в договорі.
- Китайський фермер місяцями слухав поради ШІ: одна з них знищила весь урожай
- Непомітний камінь під ногами може коштувати дорожче за золото: у чому секрет
- Білл Гейтс володіє землею майже в 20 штатах США, і це не випадкові ділянки