Берген-Бельзен – нацистський концентраційний табір, що розташовувався в провінції Ганновер (сьогодні – на території землі Нижня Саксонія) за милю від села Бельзен і за кілька кілометрів на південний захід від міста Берген. У таборі не було газових камер. Але за 1943—1945 роки тут померло близько 50 тисяч ув'язнених, понад 35 тисяч із них — від тифу за кілька місяців до звільнення табору. Серед загиблих була й Ганна Франк.
Був створений у травні 1940 як Шталаг 311 для військовополонених із Бельгії та Франції. Початкова кількість ув'язнених – 600 осіб.
На фото: німецький хлопчик іде дорогою повз сотні тіл загиблих ув'язнених концтабору Берген-Бельзен.
У липні 1941 року сюди надійшли близько 20 тисяч військовополонених з СРСР, до весни 1942 року 18 тисяч з них померли від голоду, холоду та хвороб (вижило лише 2097 осіб).
На фото: звільнені американськими військами в'язні концтабору Берген-Бельзен у Фарслебені (Farsleben).
У квітні 1943 р. табір для військовополонених був закритий і перетворений на концентраційний табір для тимчасового утримання тих в'язнів, які володіли іноземними паспортами і яких можна було обміняти на полонених німецьких підданих, які у таборах союзників.
На фото: британський солдат на бульдозері збирає трупи в'язнів концтабору Берген-Бельзен.
Секція для хворих ув'язнених, хто вже не міг працювати у трудових таборах, було створено березні 1944 року. У 1945 році, коли вже став очевидним кінець Другої світової війни, у Берген-Бельзен були переведені в'язні з інших таборів, хоча Берген-Бельзен не був обладнаний для прийому такої кількості в'язнів.
На фото: колишні в'язні концтабору Берген-Бельзен розбирають перед дезінфекцією речі.
Колишні охоронці та охоронниці Берген-Бельзена вивантажують тіла в'язнів під конвоєм британських солдатів.
Серед померлих був чеський художник та письменник Йозеф Чапек, Ганна Франк та її сестра Марго.
На фото: тіла померлих в'язнів Бергена-Бельзена на тлі таборового барака.
15 квітня 1945 року табір Берген-Бельзен був добровільно зданий німцями офіцеру британських збройних сил Дерріку Сінгтону (Derrick Sington), який згодом написав про цю подію невелику книгу («Belsen Uncovered», published by Duckwor. Незважаючи на всі зусилля британських військових медиків, близько 13000 в'язнів померли після передачі табору британцям. Як результат передачі управління Берген-Бельзеном британським збройним силам, цей табір став першим нацистським табором смерті, який отримав сумну популярність у американських громадян.
Після звільнення табору британцями при очищенні території табору від трупів та поховання тіл солдатам СС було заборонено користуватися рукавичками, незважаючи на серйозну загрозу зараження тифом. Через це 20 із 80 членів охорони табору (команди СС) захворіли та померли.
На фото: п'ятеро колишніх в'язнів концтабору Берген-Бельзен обідають біля тіл померлих.
На відміну від німецьких солдатів, британські солдати, які брали участь в очищенні табору від трупів, використовували бульдозери при масовому похованні тіл, що розкладалися. Багато хто з тих, хто бачив кадри фільму, зробленого британськими військовими у Берген-Бельзені, вважали, що бульдозерами керували німецькі солдати.
На фото: рів із тілами в'язнів концтабору Берген-Бельзен.
Колишній оберштурмфюрер СС Франц Хеслер (Franz Hößler, 1906-1945) біля мікрофона перед вантажівкою з тілами в'язнів концтабору Берген-Бельзен.
Звільнені в'язні концтабору Берген-Бельзен (Bergen-Belsen), переважно жінки та діти, ночують у одному з табірних приміщень.
Джерело: http://fototelegraf.ru/?p=333594
Источник: zefirka.net
