В СРСР особливу увагу звертали на річковий пасажирський флот. Саме для нього у другій половині XX сторіччя в державі активно проєктували та конструювали плавзасоби на підводних крилах. Одним з кращих у своїй категорії став СПК «Метеор», про який зараз і піде розмова.
Перші дослідження стосовно суден на підводних крилах (СПК) в проєктних бюро Радянського Союзу стартували в 1933 році. Біля джерел задуму були такі інженери ЦАГІ, як А. Н. Владимиров та В. Г. Фролов. У 1937 році була виготовлена перша вітчизняна система контролю підводними крилами. Перших помітних успіхів у створенні СПК радянські конструктори досягли в 1943 році, а вже у 1947 році з’явився дослідний плавзасіб А-7, котрий став праобразом усіх майбутніх радянських СПК. Перше пасажирське судно цього типу звалося «Ракета-1». В рейс воно вирушило 25 серпня 1957 року за маршрутом Горький – Казань.
Перше покоління радянських СПК вироблялося з кінця 1950-х до кінця 1960-х років. Саме в цей період з’явилися такі відомі судна, як «Комета», «Білорусь» та наш сьогоднішній об’єкт – «Метеор». З 1970-х до кінця 1980-х років у Радянському Союзі почали випускати друге покоління СПК. Найбільш яскравими зразками тут стали «Схід», «Колхіда», «Полісся», «Циклон», «Ластівка».
Підвищений інтерес до суден на підводних крилах обумовлений особливістю характеристик цих плавзасобів. СПК мали більшу швидкість, значно кращу морехідність і майже повну нечутливість до качки у порівнянні зі звичайними суднами. Однак були й недоліки: підвищені вимоги до двигунів, мала морехідність при великому хвилюванні, низька економічність.
Власне, «Метеор» є не одним плавзасобом на підводних крилах, а цілою серією річкових суден, представленою моделями 342, 342Е, 342У. Створювався він як річковий пасажирський плавзасіб у горьківському Центральному конструкторському бюро СПК. Управляв проєктом радянський кораблебудівник Ростислав Євгенович Алексєєв. Судно було створено у 1959 році. Серійне виробництво «Метеорів» було налагоджено на території Татарстану у Зеленодольському суднобудівному заводі ім. А. М. Горького. Випускалися “Метеори” з 1961 по 1999 рік. В цілому було виготовлено близько 400 таких суден.
Водотоннажність «Метеора» дорівнювала 53.4 тоннам. Довжина борту – 53.4 метри. Ширина судна з урахуванням розмаху підводних крил – 9,5 метрів. Висота “Метеора” під час руху сягала 6.78 метрів. Осадка судна під час руху – 1.2 метра, під час стоянки – 2.35 метра. Ця серія СПК обладнувалася кількома двигунами: М400, М401, М-417, а після розвалу Радянського Союзу імпортними MAN. В рух СПК завжди приводився двома дизельними силовими установками з потужністю від 1100 до 2200 к.с. Робоча швидкість ходу доходила до 66 км/год. Команда судна складалася з 3 осіб.
В залежності від моделі “Метеор” міг перевозити від 78 до 123 осіб. У всіх СПК цієї серії було три пасажирські салони, які розташовувалися в носовій, кормовій та центральній частині судна. Найчастіше зручні крісла розподілялися по салонах по 23, 44 та 44 відповідно. На борту кожного судна також була кімната для команди, підсобне місце та вбиральня.
Источник: zefirka.net
