Вважається, що добрий сон освіжає розум, звільняючи місце для нових думок та прекрасних ідей. Однак один із найзнаменитіших винахідників в історії щиро вірив, що в цьому забутті людина позбавляється всього напрацьованого в стані неспання. Йдеться про Томаса Едісона. Він дожив до 84 років і прославився тим, що запатентував понад тисячу винаходів, у тому числі лампу розжарювання, фонограф та лужні батареї. Хоча Едісон швидше займався вдосконаленнями чужих винаходів, ніж створював щось своє, проте продуктивність цієї людини була колосальна.
Томас Едісон
Едісон пишався тим, що зберігає неймовірну працездатність, приділяючи сну в середньому близько чотирьох годин на добу. Він дивився зверхньо на тих, хто любить спати людей і вважав, що вони даремно витрачають дорогоцінний час свого життя. При цьому чи не найсильнішим каталізатором геніальності винахідника був саме сон, хай і не зовсім повноцінний.
Едісон помітив, що кожного разу, коли його тягне в ліжко, в голові витають разючі ідеї, і якщо не зуміти вчасно підбадьоритися, вони на момент пробудження забуваються. Щось подібне, напевно, не раз помічав кожен з нас. Прикордонний стан між неспанням і сном називається гіпнагогією, і він справді славиться тим, що породжує несподівані творчі осяяння.
Томас Едісон у своїй лабораторії в Нью-Джерсі
Щоб не дозволити їм канути в небуття, Едісон вигадав спосіб вчасно прокидатися. Відчуваючи, що повіки важчають, він брав у кожну руку по важкій кулі. Коли сон долав його, ті з гуркотом падали на підлогу і, природно, будили винахідника. Це дозволяло згадувати напівусвідомлені думки, які переважна більшість людей до ранку забувають.
Дивний шаблон поведінки виявився заразним, і приклад Едісона наслідували інші генії тієї чудової епохи – Альберт Ейнштейн та Сальвадор Далі. Останній замість куль використав важкий ключ. Можна згадати, що найвідоміші картини цього художника присвячені сну, серед них «Сон, викликаний польотом бджоли навколо гранату, за секунду до пробудження» та «Дезінтеграція сталості пам'яті».
Сальвадор Далі
Дослідження вчених
Вчені провели кілька експериментів, покликаних підтвердити чи спростувати дієвість цього підвищення творчих здібностей. Результати виявилися суперечливими.
Дослідники з Паризького інституту мозку залучили 103 особи, запропонувавши їм пройти тест з математики. Ті, хто впорався із завданнями, були відсіяні, а «невдах» попросили подрімати, попередньо взявши в праву руку склянку. Почувши характерний звук падіння, вчені запитували учасників експерименту, що прокинулися, про що ті думали перед тим, як упустити скляний предмет.
Також слід додати, що дослідники відстежували активність мозку, очей і м'язів піддослідних, щоб підтвердити перебування у стані гіпнагогії. Потім математичний тест виконувався знову, від початку.
Виявилося, що дві третини людей, що прокинулися внаслідок падіння склянки, таки впоралися із завданнями, нехай і через кілька спроб. Більше того, вони виявилися в шість разів успішнішими за тих, хто благополучно заснув, не помітивши жодного шуму.
Інше дослідження, присвячене цьому феномену, показало зворотні результати. Вчені з Каліфорнійського університету провели так звані тести на віддалені асоціації із трьома групами учасників. Членам однієї з них дозволили відпочивати, але не спати. Тим, хто входив у другу, дозволялося досягати стану без швидкого сну, а третій колектив міг спати як завгодно глибоко. Найкращі результати показали випробувані з третьої групи – у тестах на креативність вони виявилися на 40% успішнішими за решту учасників експерименту.
Критики «теорії» Томаса Едісона взагалі вважають, що метод пробудження, придуманий великим винахідником, може бути небезпечним. Можливо, стимуляція творчого генія в напівсні і несе певну користь, але перш ніж вдаватися до неї варто добре подумати.
У розвинених країнах світу близько 20% дорослих людей скаржаться на хронічне недосипання, 40% повідомляють, що їх з тим чи іншим рівнем регулярності тягне подрімати посеред дня. На порушення сну страждають десятки мільйонів людей, а цей стан загрожує дуже серйозними наслідками, у тому числі амнезією.
Уві сні мозок перезавантажується, звільняючи місце для засвоєння інформації протягом дня. Без відпочинку наш розум у буквальному значенні деградує. Позбавлений нормального сну людина відчуває труднощі з управлінням емоціями, прийняттям рішень та виконанням навіть найскладніших завдань.
Експериментально доведено, що вимушене безсоння викликає пошкодження головного мозку у щурів. У людини порушення сну провокують проблеми із серцем, інсульти, ожиріння, підвищений неспокій, депресію, збої імунної системи, діабет та інші захворювання. Загалом тут є над чим подумати, можливо, навіть на майбутній сон.
Источник: zefirka.net
