Приблизно через 5 мільярдів років Сонце перетвориться на червоного гіганта. На цій стадії Сонце роздуватиметься в розмірах доки не поглине кілька найближчих планет, включаючи нашу Землю.
Причина такого роздуття – вигоряння речовини. І Сонцю вже не вдається дотримуватися балансу температури і тиску, щоб зберігати свої межі.
Після цього червоний гігант скине частину речовини (за деякий час здалеку це буде виглядати, як туманність).
За оцінками професора астрономії з Університету штату Огайо Річарда Погге, Сонце втратить 28% своєї речовини.
І після цього Сонце перетвориться на білого карлика.
З чого складаються білі карлики
Маса білих карликів можна порівняти з сонячною, тільки вони дуже компактні — їхній радіус майже в 100 разів менший, ніж радіус нашого Сонця. Речовина виходить дуже щільною.
За оцінками доктора філософії та популяризатора астрономії Марана Стівена, гральний кубик із цієї речовини важив би аж 2,5 тонни!
До нейтронної зірок чи чорної дірки, звісно, далеко. Але це одна з найщільніших речовин у Всесвіті.
Білий карлик так ущільнюється, бо гравітація максимально стискає речовину.
Речовина схожа на звичайну, зіркову, але тільки згадаємо, що це зірка на пізній стадії еволюції, коли багато речовини вигоріло. І тут відбувається зрушення у бік важчих елементів.
Маленькі білі карлики буквально є гелевими кульками. Якби знайти якогось гігантського космічного монстра, то, з'ївши їх, він би деякий час розмовляв смішним дитячим голосом.
«Гелевими кульками» стають зірки, які на основній стадії були меншими за Сонце в два і більше рази. Їх маси та температури не вистачає для запуску термоядерних реакцій. Тому в їхньому складі компактний гелій, що залишився після того, як прогорів весь водень.
Сонце буде білим карликом другого типу, які збагачені вуглецем і киснем.
Чи може існувати життя на планетах у системах із білим карликом
Теоретично – може. Для цього планета має бути дуже близькою до своєї зірки. Білий карлик, хоч і є тьмяною зіркою, продовжує випромінювати тепло та світло.
Уявіть собі головешки в згаслому багатті. Ледве тліють, але дають трохи світла і тепла, якщо сісти максимально близько і простягнути долоні. Така сама історія і з білим карликом.
Найдальша теоретична відстань, при якій життя можливе – це 0,02 астрономічні одиниці (а. е. 1 астрономічна одиниця дорівнює відстані від Сонця до Землі). Тобто, як мінімум, у 50 разів ближче, ніж ми зараз знаходимося до нашого Сонця. Це навіть ближче, ніж зараз знаходиться Меркурій.
При цьому приливні сили будуть високими і на подібних планетах жити буде вкрай некомфортно.
Однак ймовірність цього вкрай мала. Адже перед білим карликом слідує стадія червоного гіганта. А зараз зірка «з'їдає» найближчі планети. А на віддалених планетах життя в системах із білим карликом неможливе — надто холодно.
Гіпотетично можливий сценарій — білий карлик підхопить планету-ізгоя (окремі планети, які подорожують галактикою на самоті). І вже там розвинеться життя. Імовірність такого сценарію вкрай мала. Але і Всесвіт настільки величезний, що є шанс перебрати всі можливі варіанти.
Чорний карлик
Цікаво, але білий карлик це ще не фінал еволюції зірки сонячного типу. За оцінками вчених, після того, як вся речовина білого карлика остаточно вигорить, вона перетвориться на чорного карлика. Об'єкт, який практично не випромінює світло. Але недостатньо масивний для того, щоб стати чорною діркою.
Чорні карлики – об'єкт гіпотетичний. По-перше, вони поки не з'явилися, адже для їхньої появи потрібно понад 10 трильйонів років. А наш Всесвіт існує лише 13,7 мільярдів років.
Источник: zefirka.net
