У кожного етносу на теренах нашої держави існують власні традиційні безалкогольні напої, які, безумовно, варті дегустації, якщо ви опинились у відповідному регіоні.
Республіка Бурятія – Солоний чай з маслом
У Бурятії чай – це не просто важливий атрибут трапези, а елемент ритуалів та священних дійств. Чай застосовується в шаманізмі, і навіть розглядається як “дух нації”.
Зробити цей напій зовсім не складно. Необхідно влити воду в посудину, додати туди чай, довести до кипіння і зняти з вогню. Брусок масла покласти в розігріту пательню, після розтоплення олії – додати борошна і розмішати до отримання однорідної консистенції. Згодом влити молоко і трохи підігріти, а потім перелити в каструлю з чаєм. Потім слід всипати дрібку солі, довести до кипіння і прибрати з плити. Перед подачею варто профільтрувати чай.
Республіка Мордовія – П'янка поза
Це безалкогольний напій, схожий на квас із цукрового буряка, типовий для мордовської кухні. Його виробляють шляхом ферментації сусла, до складу якого входять випарені в печі на слабкому вогні впродовж доби коренеплоди цукрових буряків, а також житнє борошно, патока, хміль, вода, невелика кількість цукру та дріжджова закваска.
У Мордовії неодноразово робилися спроби налагодити серійне виробництво пози, але вони не мали успіху — надміру своєрідна технологія приготування.
Республіка Башкортостан – Башкирський кумис.
Цей кисломолочний напій, винайдений номадами, є надзвичайно корисним. Ним колись оздоровлювався Чехов, відвідуючи Башкирію. Зроблений на основі кобилячого молока за допомогою ферментації, кумис чудово освіжає і вважається «геройським напоєм». І ще – це один із символів Башкортостану.
У кумисі є корисні бактерії, які позитивно впливають на мікрофлору кишечника. До того ж, кумис покращує засвоюваність їжі, полегшує діяльність підшлункової залози. Все це значно допомагає обміну речовин.
Слід зауважити, що кобиляче молоко збирається набагато важче, ніж коров'яче чи козяче. Кобілу доять 4-6 разів на добу, і здійснити це потрібно дуже швидко, у доярки є не більше півхвилини на те, щоб отримати молоко. Одна кобила за день дає приблизно 5 літрів молока.
Республіка Карачаєво-Черкесія – Айран
Айран – це продукт, який створюється на змішаному молоці за допомогою дріжджів. Молоко використовують від корови, вівці або кози. Черкесія є однією з територій, які вважаються колискою айрану. Кулінарія кавказького, середньоазіатського народу використовує цей напій ще з прадавніх часів.
Існує одна оповідка. Рецепт айрану кавказці тримали в секреті дуже довго, поки одна російська вродливиця не полонила серце князя. Вона погодилась вийти за нього заміж лише в обмін на секретну закваску, за допомогою якої виробляють цей кисломолочний продукт. З того моменту російський народ почав його вживати, щоб підтримувати свою молодість та красу.
Всенародний та відомий Іван-чай (Кіпрей)
Іван-чай – одна з найулюбленіших та найпопулярніших з давніх часів, рослин нашої держави. Корисні властивості іван-чаю застосовувалися для лікування мігрені, недуг шлунку. Ще декілька століть тому люди вживали відвар цієї рослини зранку. Він вважався напоєм силачів, дарував бадьорість та силу на цілий день. Способи приготування відварів та настоїв з Іван-чаю передавалися від батьків до дітей і вважалося, що якщо щодня пити настій цієї рослини, він посприяє збереженню ясності мислення та фізичної сили до глибокої старості і захистить від розвитку новоутворень.
Невибагливий до умов зростання іван-чай можна знайти на сухих піщаних або торф'яних ґрунтах, поблизу соснових лісів і шляхів, на луках і пустирях, на лісових галявинах і вирубках, по берегах рік і озер, а також у ролі бур'яну в садах або на городах.
Республіка Саха (Якутія) — Бирпах
Це якутський національний кисломолочний напій. Його готують з знежиреного та нормалізованого (за жиром до 1%) молока, з додаванням цукру, ягідних добавок і, найважливіше, спеціальних заквасок.
Ставропольський край – Нарзан
Нарзан, чим же він особливий? В історичних записах нарзан вперше згадується у 18 столітті. Це було обумовлено тим, що Петро Перший побував у Карлсбаді на мінеральних водах, і був дуже вражений обсягами їх використання для лікування різних захворювань.
Повернувшись на Батьківщину, імператор відразу віддав наказ розпочати дослідження з пошуку аналогічних джерел в Росії. У 1717 році на Кавказ з цією метою був направлений лікар Петра Першого, який невдовзі у донесеннях царю повідомив наступне: «Так само є в Черкеській землі надзвичайне кисле джерело».
Республіка Адигея – Адигейський чай
Нещодавно в Адигеї виник ще один гідний бренд, який не поступається знаменитому адигейському сиру. У республіці відроджується традиція виготовлення елітного чаю, який вирощують на гірських схилах Адигеї.
Чай тут росте у зоні «складних субтропіків» на висоті 540 м над рівнем моря. Чайні посадки на території Адигеї з’явилися ще 1937 року. Спочатку це був лише експеримент, потім чай почали культивувати з метою отримання прибутку. Велика кількість робочих рук збирали і потім збували його на базарах. У 1990-ті традиції чайного виробництва були забуті, однак в останні роки чайні плантації в горах почали відновлювати, а разом з цим повертаються й місцеві звичаї чаювання.
Джерело: https://bigpicture.ru/?p=1096260
Источник: zefirka.net
