У Радянському Союзі було достатньо території, щоби у своїх межах мати курорти на будь-який смак. Тож у ті часи люди, навіть без необхідності мати загрнапаспорт, могли дозволити собі найрізноманітніший відпочинок — поніжитися на пляжі чи насолодитися прохолодною свіжістю гірського повітря. До вашої уваги «десятка» курортів, де проводили свою відпустку громадяни СРСР.
Юрмала
У Радянському Союзі балтійські країни, тобто Литва, Латвія та Естонія, певною мірою позначалися як майже закордон, а тому багато громадян прагнули потрапити туди, де «залізна завіса» була не настільки суворою. Найвідомішим місцем у регіоні, безперечно, була Юрмала, яка розташована за межами Риги. Особливу популярність курорт мав серед радянської молоді — для них навіть путівка до одного з місцевих оздоровчих курортів була справжнім святом. І це при тому, що балтійський регіон не відрізняється настільки ж теплим кліматом, як, наприклад, чорноморський, проте за рівнем сервісу він, як мінімум, не поступався: там можна було знайти і пляжі, і яхт-клуби, і респектабельні готелі, а тривіальні дозвілля відпускника розводили спортивні спортивні та спортивні спортивні та спортивні фестивалі.
Паланга
Менш відоме для радянських туристів у балтійському регіоні, старе литовське місто на морському узбережжі ще більше, ніж Юрмала, створювало для них відчуття перебування в чужій державі. Одна архітектура чого варта: найкрасивіший ботанічний сад, спроектований французькими ландшафтними архітекторами, католицький собор у неоготичному стилі та традиційні литовські будинки в історичному центрі міста. Особливо туристам подобалося гуляти широкими піщаними дюнами і проводжати захід сонця з пірсу, який йде глибоко в море.
Гагра
Хто вже не чув цю знамениту кінофразу: «Алло! Галочка? Ти зараз помреш, приголомшлива новина! Якин кинув свою кікімору, ну, і вмовив мене летіти з ним у Гагри!». Це місце за СРСР було улюбленим центром відпочинку в Абхазії. Перебуваючи на березі Чорного моря, місто було відоме як «Радянський Монте-Карло» і було місцем відпустки для високопосадовців Комуністичної партії та представників радянської культурної еліти. Але й звичайні люди могли там відпочивати, якщо вдавалося урвати путівку до санаторію зі свого заводу.
Трускавець
Одним із найпопулярніших напрямків відпочинку в Радянському Союзі були мінеральні оздоровниці. А серед фаворитів у відпочиваючих було місто Трускавець. Розташований біля підніжжя Карпатських гір, Трускавець і тоді, і зараз славиться своїми мінеральними лікувальними водами, які можна набирати з бювету. Таку воду більше ніде не вдасться знайти, тому свого статусу оздоровчого курорту він утримує і сьогодні.
Ялта
Ялта завжди носила горде звання головного чорноморського міста в Радянському Союзі, і популярність його була величезною — щороку туди у відпустку приїжджала незліченна кількість радянських громадян. Тим більше, що інфраструктура там була підходяща й у достатній кількості: окрім відомчих санаторіїв та парків із пальмами, одних лише пляжів там 150 кілометрів.
Озеро Іссик-Куль
Солоне гірське озеро на території Киргизії є одним із найпопулярніших радянських курортів, але при цьому залишається повноцінною загадкою природного світу. З нього не випливають річки, зате в неї впадає приблизно 80 струмків. І саме це дозволяє у його воді містяться високі концентрації мінералів, корисних для здоров'я. Щоправда, пити воду з озера не можна — можна тільки купатися, а ще використовувати бруд, який має цілющу дію на опорно-руховий апарат. Отже, немає нічого дивного в тому, що в радянський період там було збудовано чимало санаторіїв.
Байкал
Більшість радянських любителів туристичної романтики приїжджали на Байкал на канікули. Там можна було прогулятися на байдарках чи каное вдень, а ввечері душевно заспівати під гітару біля багаття. Таке проведення часу на березі найглибшого і найчистішого озера на планеті приваблювало величезну кількість туристів-дикунів, які спали в наметах, або любителів комфорту, які вибирають туристичні гуртожитки. І часто їх не бентежило, що купатися в Байкалі можна лише в середині липня, тому в решту пори року вода надто холодна.
Домбай
Невелике село в Домбайській долині на Кавказі багато років вважалося не просто одним із перших курортів у СРСР — його історія відраховується з початку двадцятих років минулого століття — а район, популярний серед альпіністів. Це й не дивно, адже там можна було знайти туристичні маршрути всіх рівнів складності та тривалості. А у шістдесятих роках на території села ще й збудували знаменитий нині гірськолижний курорт у рамках підготовки до візиту президента Фінляндії Урхо Кекконена. Курортне містечко, як і раніше, залишається популярним серед лижників і альпіністів.
Білокуріха
За такою незвичною і навіть смішною назвою Білокуріха ховається не просто населений пункт в Алтайському краї, а й один із найпопулярніших радянських курортів. Туристи приїжджали туди в пошуках омолодження та оздоровлення за допомогою радонових водних курортів і просто щоб насолодитися свіжим гірським повітрям. Цікавий і клімат цього місця: хоча Сибір славиться суворістю погоди, у Білокурисі вона досить м'яка, тому туди і сьогодні можна приїжджати відпочивати хоч цілий рік.
Кавказькі Мінеральні Води
Це місце відоме як лікувальний курорт не одне століття, тому й громадяни Радянського Союзу стікалися в цю унікальну бальнеологічну курортну зону, розташовану в Ставропольському краї, щоби підлікуватися. Одних тільки курортних міст там цілих п'ять — П'ятигорськ, Кисловодськ, Єсентуки, Залізноводськ і Кумагорський, а санаторіїв різної спеціалізації й більше сотні. Вони пропонували лікування від більшості хвороб, особливо пов'язаних із суглобами та захворюваннями шкіри.
Джерело: https://novate.ru/blogs/280323/65920/
Источник: zefirka.net
