Антарктида – найсуворіша кліматична область Землі. Тут була зареєстрована найнижча температура повітря на Землі: 89.2 градуси нижче за нуль. Вирушаємо у подорож, подивимося на антарктичні краєвиди та дізнаємося, що там роблять науковці.
Антарктичний крижаний щит є найбільшим на нашій планеті і перевершує найближчий за розміром гренландський льодовиковий покрив площею приблизно в 10 разів. У ньому зосереджено ~30 млн куб.км льоду, тобто 90% усіх льодів суші. (Фото Vanderlei Almeida):
Американська станція Палмер, розташована на острові Анверс, на північ від Південного полярного кола. Споруджена в 1968 р. Більшість дослідження проводиться морськими біологами. (Фото Julian Race | National Science Foundation):
Північне сяйво. (Фото Patrick Cullis | National Science Foundation):
Температура -37.1 градусів за Цельсієм. У Східній Антарктиді на радянській антарктичній станції Схід 21 липня 1983 року зареєстровано найнижчу температуру повітря на Землі за всю історію метеорологічних вимірювань: 89.2 градуси нижче за нуль. (Фото Kristina 'Kricket' Scheerer | National Science Foundation):
Антарктида була відкрита 16 (28) січня 1820 року російською експедицією під керівництвом Фаддея Беллінсгаузена та Михайла Лазарєва. Раніше існування південного материка (лат. Terra Australis) затверджувалося гіпотетично, нерідко його поєднували з Південною Америкою та Австралією. (Фото Janice O'Reilly | National Science Foundation):
Тюлень-дослідник. Вчені прикріпили до нього відеореєстратор, щоб створити тривимірну карту руху тварини у воді. Схоже, тюлень не дуже цьому радий. (Фото Randall Davis | National Science Foundation):
Великий айсберг біля берегів Антарктиди, 1 січня 2010 року. Як правило, айсберги відколюються від шельфових льодовиків. Оскільки щільність льоду складає 920 кг/куб.м, а щільність морської води – близько 1025 кг/куб.м, близько 90 % об'єму айсберга знаходиться під водою. (Фото Ben Stephenson):
Вітру тут залишають такі дивні сліди. (Фото Alan R. Light):
Справжня модель: пінгвін Аделі. Дуже довірливий птах, який своїми звичками іноді нагадує людину. (Фото TSgt Timothy Russer, USAF | National Science Foundatio):
Науковий телескоп. (Фото Daniel Luong-Van | National Science Foundation):
Хмари перламутрові. Це тонкі просвічуючі, чудові і дуже рідкісні хмари, що утворюються в небі на великих висотах у стратосфері (близько 20-30 км) і складаються, мабуть, із кристаликів льоду або переохолоджених крапель води.
Північне сяйво на антарктичній станції Мак-Мердо. (Фото Deven Stross | National Science Foundation):
Корабель-привид. Антарктида – найвищий континент Землі, середня висота поверхні континенту над рівнем моря становить понад 2000 м-коду, а в центрі континенту досягає 4000 метрів. (Фото Natacha Pisarenko | AP):
Бразильська антарктична станція Команданте Феррас. Базу було відкрито 6 лютого 1984 року. 25 лютого 2012 року станцію було знищено пожежею. Вогонь спалахнув у приміщенні з генераторами, звідки поширився на всю станцію. (Фото Vanderlei Almeida):
Вчені кидають гарячу воду вгору і дивляться, як вони перетворюються на кристали льоду та пари. (Фото Chris Kannen | National Science Foundation):
Скелет кита. (Фото Paulo Whitaker | Reuters):
Розмножений айсберг. Це фата-моргана — складне оптичне явище, що рідко зустрічається, в атмосфері, що складається з декількох форм міражів, при якому віддалені об'єкти видно багаторазово і з різноманітними спотвореннями. (Фото Jack Green | National Science Foundation):
Косатка в морі Росса. (Фото Donald LeRoi | NOAA Southwest Fisheries Science Center):
Місяць на острові Анверс. (Фото Ken Keenan | National Science Foundation):
Стрункими ходять пінгвіни Аделі на мисі Денісон, затока Співдружності, Східна Антарктида. (Фото Pauline Askin | Reuters):
Красиві айсберг поблизу станції Палмер. (Фото Robin Solfisburg | National Science Foundation):
Морський леопард упіймав пінгвіна. Це жахливий хижак. У морського леопарда дуже обтічне тіло, що дозволяє розвивати у воді більшу швидкість. Його голова незвичайно плеската і виглядає майже як у плазунів. Нарівні з косаткою морський леопард є домінуючим хижаком південного полярного регіону, здатний досягати швидкості до 40 км/год і занурюватися на глибину до 300 м. (Фото Sean Bonnette | National Science Foundation):
Місяць сяє над станцією Мак-Мердо. (Фото Andrew Smith | National Science Foundation):
Пінгвіни Аделі на крижині, Східної Антарктиди. (Фото Pauline Askin | Reuters):
Веселий горбатий кит поблизу станції Палмер. (Фото Peter Rejcek | National Science Foundation:
І знову фата-моргана спотворила краєвиди. Подивіться на автобус. (Фото Reed Scherer | National Science Foundation):
Пронизливі вітри женуть хвилі поверхнею океану. (Фото RAYANDBEE):
антарктична станція Амундсен — Скотт, що діє з 1956 року, постійно мешкає на Південному полюсі. (Фото Ryan R. Neely III | NOAA | ESRL | GMD | National Science Foundation):
Джерело: http://loveopium.ru/priroda/puteshestvie-antarktidu.html
Источник: zefirka.net