На фотографіях Marmon-Herrington Super Deluxe 4×4 1948 випуску, який майже напевно можна вважати одним з перших розкішних позашляховиків. Патріоти напевно серед перших назвуть вітчизняні розробки: всюдихід ГАЗ М-72 з комфортабельним кузовом «Перемоги» та повнопривідний седан Москвич 410, але М-72 з'явився лише 1955 року, а Москвич – 1957 року.
Автомобілі будувалися компанією Marmon-Herrington на базі універсалів Ford, виробництво стартувало ще до Другої світової війни у 1937 році. У роки війни Форд, як і багато західних бізнесменів, заробляв на військових контрактах і виробництво цивільних автомобілів було зупинено. Вироблялися вантажівки та позашляховики, головним серед яких був Willys. Солдати відчули «смак» повного приводу і після війни ринок почав вимагати цивільні позашляховики, що породило трохи більш цивільний Willys та Land Rover. До 60-х років позашляховики ставали все менш кондовими, з'явилися Range Rover, Ford Bronco, International Harvester Scout, Toyota Land Cruiser… Сьогодні розкішні позашляховики найчастіше займають топові місця у виробничій лінійці автомобільних брендів.
А біля витоків зростання популярності розкішних позашляховиків, ще в 1930-х роках, стояла команда інженером Marmon-Herrington, хоча яких масштабів це може привезти ніхто, звичайно, не знав. Вони лише прагнули створити комфортний транспорт для власників будиночків у дикій місцевості, а також для єгерів, військових та інших спеціальних служб, пов'язаних із поганими дорогами.
Процес складання полягав у наступному: автомобіль надходив на завод Marmon-Herrington в Індіанаполісі, кузов відокремлювався від рами, і ходова частина ґрунтовно посилювалася, з метою забезпечення її здатності протистояти суворим умовам експлуатації. Автомобіль отримував другу провідну вісь, доопрацьовану підвіску, нову коробку передач від вантажівки. Оригінальний фордовський V8 був досить надійним, тому використовувався без змін. Нова трансмісії у поєднанні зі збільшеним кліренсом і посиленими ресорами зробили Ford Marmon-Herrington 4×4 відмінним усюдиходом для свого часу, а комфорт салону цілком відповідав назві Super Deluxe, пропонуючи небачену для позашляховиків розкіш. Хоча за сьогоднішніми мірками це виглядає дещо наївно!
У 1948 році виробництво було відновлено (повторююсь, і Ford, і Marmon-Herrington зосередилися на військових контрактах під час Другої Світової і не випускали цивільної продукції), але з ціною в 4 000 повоєнних доларів, що було вдвічі дорожче за звичайний універсал Ford, обсяг продажів виявився зникаючим. Сьогодні вцілілі екземпляри дуже популярні серед колекціонерів і завжди привертають багато уваги публіки на заходах. Автомобіль, безперечно, цікавий!
Екземпляр на фото пройшов ретельну реставрацію і виглядає чудово, особливо дерев'яні панелі кузова – луна війни (банальну економію сталевого прокату перетворили на елегантний стиль woody)! Логотип Super Deluxe передбачає велику кількість хрому, сонцезахисні козирки, підлокітники на всіх дверях, заводську магнітолу, добротні матеріали та ремені безпеки.
За шість років, що минули після реставрації, автомобіль пройшов лише 600 миль – це вже не розкішний позашляховик, а розкішний колекційний автомобіль!
Источник: zefirka.net
