У 1970 році на території Кольського півострова радянські інженери та геологи почали бурити свердловину, якою мало стати найглибшою у світі. Нині її глибина понад 12 кілометрів.
У ході робіт над таким грандіозним проектом вченим вдалося зробити безліч відкриттів. Буріння надглибокої свердловини дозволило здійснити прорив у сфері знань надрах землі. Але якою була мета буріння?
Виклик був кинутий
Перш ніж розкривати земну кору, вчені ретельно підготувалися. Вони проводили безліч досліджень, вирішували чимало математичних та фізичних завдань. Адже свердловину бурили не для видобутку нафти чи газу, цього разу цілі були виключно науковими.
Фахівці мали вперше на власні очі розглянути пристрій земної кори і довести, або спростувати теорію. Багато хто ще зі шкільної лави знає про влаштування земної кулі. Це розпечене ядро, мантія та земна кора.
Проте будова саме земної кори викликала у вчених чимало запитань. За ідеєю вона мала складатися з кількох верств щодо молодих порід. Але чи так це насправді — ще треба було дізнатися.
Таким чином, дослідження надр землі викликали не менший науковий інтерес, ніж дослідження космосу. А, як відомо, на кордонах 60-70-х років минулого століття лідери СРСР та США активно боролися за кубок першості у галузі наукових відкриттів та досягнень.
Коли наприкінці 50-х років американські вчені зголосилися пробурити земну кору наскрізь з метою дослідити її будову, їхні радянські колеги сміливо сприйняли виклик. Проте ініціатива США швидко згасла. Пробуривши 5 свердловин у Карибському морі та досягнувши глибини всього 183 метри, вони швидко згорнули свій грандіозний проект.
Приблизно через рік після цього, в 1962 році М.Хрущов видав указ використовувати метод надглибокого дослідження для вивчення земних надр. При цьому ставилася неодмінна умова задіяти тільки вітчизняне обладнання.
Кольська свердловина.
Перш ніж розпочинати процес буріння, краще вчені країни — геофізики та геохіміки зайнялися складанням теоретичної бази. Вони представили макет розрізу земної кори Кольського півострова.
Місце буріння було обрано теж випадково. Адже цей острів складається з найдавніших порід, вік яких становить близько 3 млрд років. Дослідження розрізу таких древніх порід могло дати вченим багато інформації у тому, які відбувалися Землі мільярди років тому вони.
Основні цілі
Окрім бажання обігнати США у всіх їхніх починаннях, радянські вчені мали й інші не менш амбітні цілі. Насамперед фахівці прагнули дістатися мантії. Вона, як говорить теорія, мала складатися з порід, що у розплавленому стані.
Також вчені вважали своїм завданням вивчити особливості будови Балтійського щита, біля якого знаходиться Кольський півострів. Вони прагнули дізнатися, які межі між шарами порід континентальної кори.
Роботи велися протягом 20 років. Іноді траплялися аварії, і буріння припинялося. У результаті вдалося досягти глибини 12 кілометрів 262 метри.
На Землі немає подібної глибокої свердловини. Тому ще 1997 року її занесли до Книги рекордів Гіннеса. Все-таки в чомусь радянським ученим точно вдалося випередити американських.
Досягнення та відкриття
Чи вдалося вченим досягти мантії? Не. Але їм вдалося зробити безліч відкриттів, які перевернули уявлення про будову земної кори.
Наприклад, вчені зовсім не очікували, що вже на глибині п'яти кілометрів температура підвищиться до 75 ° С, а на глибині 12 кілометрів вона взагалі склала 220 ° С. Теоретично, температура земної кори повинна була підвищитися тільки на глибині понад 15 кілометрів.
Також передбачалося, що поверхня земної кори складається із гранітів, під якими залягає шар базальтів. Насправді все виявилося зовсім не так — нижній шар складали архейські гнейси.
Діставшись до позначки в 9 км, вчені взагалі збентежилися. На цій глибині пролягали водоносні горизонти, яким там зовсім не місце, з погляду теорії.
Там же було виявлено олівіновий пояс планети, в існуванні якого багато хто сумнівався. У ньому міститься досить висока концентрація золота.
Источник: zefirka.net
