Леніти” і “лацно”: розкриймо значення майже забутих українських слів

В українській мові є чимало слів, які нині майже не вживаються, хоча вони можуть звучати незвично й виразно. Серед них – “леніти”, “багателізувати”, “лацно”, “макуляр” та “павзувати”. Про ці слова у TikTok розповів музикант, редактор і журналіст Рамі Аль Шаєр.

Леніти" і "лацно": розкриймо значення майже забутих українських слів 2

Він зазначив, що натрапив на них у словнику Івана Франка.

“П’ять розкішних, але, на жаль, забутих українських слів, які я надибав в словнику Івана Франка. А як ми усі знаємо, Франко був майстерним словолюбом, тож і слова з його словника неабиякі”, – розповів Аль Шаєр.

Перше слово – “леніти”. За його словами, це своєрідний романтичний синонім до слів “хотіти” та “бажати”.

“От скажіть, де я хочу спати, а де я ленію потонути уві снах. Леніти. Гарненьке слівце”, – навів він приклад.

Наступне слово – “багателізувати”. Воно означає применшувати значення чогось, легко важити щось або, простіше кажучи, нехтувати.

Третє слово – “лацно”, яке може означати “легко”, “добре”, а іноді – “зручно”.

Як приклад Аль Шаєр навів уривок з історичної драми Івана Франка “Сон князя Святослава”:

“Минули дні, коли нам ворог волю диктував. Тепер у нас і сила, і закон. Лацно тепер нам боронити свої межі від нападників”.

Ще одне незвичне слово – “макуляр”. Воно означає чорновий рукопис, тобто, простими словами, чернетку.

“Якщо правильно зрозумів, макуляр походить від слова макулатура. Чи то макулатура походить від слова макуляр? Незрозуміло”, – додав автор відео.

П’ятим словом Аль Шаєр назвав “павзувати”, однак його значення у відео не розкрив, запропонувавши підписникам самим висловити свої версії у коментарях.

Водночас, згідно зі “Словничком з творів Івана Франка”, опублікованим на Zbruc, “павзувати” означає “робити перерву в заняттях”.

Мовні цікавинки

Раніше кандидатка філологічних наук, колишня наукова співробітниця Інституту енциклопедичних досліджень НАН України Олеся Сулима розповіла УНІАН, як правильно українською “коляска” для людей з інвалідністю, “ходунки”, а також чи нормативне в нашій мові слово “тростина” і “носилки”.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *