Історія винаходу парашута та першого вдалого стрибка

У розпал зими 1783 року у невеликому прибережному французькому містечку Монпельє біля обсерваторії зібрався натовп. Того дня Луї-Себастьян Ленорман обіцяв стрибнути з даху обсерваторії і при цьому приземлитися без переломів. Жодної магії — Луї-Себастьян обіцяв представити винахід, який пізніше стане відомим як «парашут».

Винахід Луї-Себастьяна Ленормана (Louis-Sebastien Lenormand) мав практичне застосування — інженер хотів показати, що під час пожеж є спосіб зістрибувати з даху палаючої будівлі і при цьому залишитися в живих. Винахід складався з дерев'яної основи – Луї-Себастьян використовував в'яз – та лляної тканини.

До цього уявлення Луї-Себастьян неодноразово експериментував самостійно, що правда, стрибаючи з меншої висоти. Тож цього разу він, напевно, і сам хвилювався. Тим більше, що знизу з кожною хвилиною збиралося все більше і більше народу. Ось так 26 грудня 1783 року відбувся перший в історії людства успішний стрибок людини з парашутом — тоді вона була більше схожа на велику парасольку, ніж на сучасний парашут. Луї-Себастьян справді тоді стрибнув з даху і приземлився, не зламавши собі ні рук, ні ніг.

Стрибок Луї-Себастьяна Ленормана 26 грудня 1783

Безумовно, Ленорман не був першим, хто додумався до такої ідеї, але він був першим, хто довірив своє власне життя до такого винаходу — і при цьому вижив. Якщо поглянути на історію, то виявиться, що парашути в тому чи іншому вигляді існували — у реальності чи уяві — вже давно. Наприклад, письменник династії Хань Сіма Цянь розповідає історію про легендарного китайського імператора Шуна, який утік від свого батька-вбивці, піднявшись на дах комори і стрибнувши з нього з двома бамбуковими капелюшками в руках.

В італійському рукописі невідомого автора 1470-х є зображення парашута — людина висить у повітрі на рамі, до якої прикріплений конічний купол. Буквально через десять років Леонардо Да Вінчі зробив свій малюнок парашута — складнішого, з квадратним каркасом. «Якщо людина матиме намет із льону, намет буде без отворів і розміром 12 згинів вшир і в довжину, то за її допомогою людина зможе зістрибнути з будь-якої висоти, не отримавши травм при приземленні», — написав Да Вінчі під своїм ескізом. Але, звичайно, насправді він навряд чи намагався стрибати за допомогою свого винаходу.

Перше зображення парашута у рукописі невідомого італійського автора 1470-х років.

Через століття Фаусто Веранціо вивчив ескіз парашута Да Вінчі і трохи його вдосконалив — він залишив квадратну раму, але купол зробив опуклим на зразок вітрила. Через існуюче зображення цього винаходу під назвою «Homo Volans» («Летюча людина»), на якому зображено чоловіка, який стрибає з парашутом із дзвіниці Святого Марка у Венеції, довго думали, що саме цей стрибок і був першим в історії. Але Веранціо тоді було 65 років і він був серйозно хворий — навряд чи він наважився б стрибнути, та й інших відомостей про цей стрибок немає — тож навряд чи він колись відбувався насправді.

Homo Volans стрибок Фаусто Веранціо.

Власне, до того моменту, як Луї-Себастьян Ленорман стрибнув з обсерваторії, і слова такого як «парашут» не було. Це теж було його внеском в історію — Ленорман взяв префікс з італійської «пари», що означає «проти» і французьке слово «падіння», тобто винахід «проти падіння».

Успішний стрибок Ленормана дав поштовх подальшим удосконаленням винаходу іншими інженерами. Так, через два роки Жан-П'єр Бланшар показав, що за допомогою парашута можна стрибати не тільки з дахів будівель, а й з більшої висоти — що правда, показав це не на своєму прикладі, а на прикладі свого собаки, викинувши його з повітряної кулі. Він же почав вигадувати, як зробити парашут не на раму, а складним — так з'явився не лляний, а шовковий парашут. Ще через 10 років ще один інженер Андре Гарнерен самостійно стрибнув за допомогою шовкового складаного парашута і успішно приземлився. Тепер на місці його приземлення стоїть пам'ятна табличка.

Стрибок Андре Гарнерена у 1797 році.

І лише через сто років Чарльз Бродвік вніс нові істотні зміни у винахід: він склав парашут у рюкзак і зробив так, щоб він відкривався за допомогою статичної лінійної системи – такі іноді використовують і сьогодні.

Схематичне зображення парашута Андре Гарнерена.