Велика держава завжди викликала жвавий інтерес за кордоном. Тривалий час уявлення іноземців зводилися до кліше, таких як ведмеді, що гуляють містом, і люті морози, від яких немає захисту. Звісно, що книжки про Росію були популярні серед читачів, незалежно від того, чи були їхні відчуття від країни позитивними, чи ні. І майже кожен автор у своїй праці тією чи іншою мірою передавав думку, висловлену колись Федором Тютчевим: «Росію розумом не осягнути…»
Олександр Дюма
Після появи «Вчителів фехтування» Микола I мав намір заборонити Дюма-батькові відвідувати Росію, проте в романі відчувається особливе ставлення письменника до держави. Надзвичайно ліричні описи Санкт-Петербурга, розповіді про російські звичаї, цікаві історії та російські особливості, все це зробило «Вчителів фехтування» унікальним у своєму жанрі твором.
Після мандрівки до Росії у 1858-1859 роках Олександр Дюма почав видавати в Парижі газету «Кавказ. Газета подорожей і романів, що видається щодня», а у 1859 році опублікував на основі газетних матеріалів книгу «Кавказ», яка з’явилася в 1861 році російською мовою під назвою «Дорожні враження. У Росії». У цій книзі Дюма змалював свої яскраві враження від побачених визначних місць Москви та Валаама, Углича та Астрахані, Карелії та Закавказзя. Разом з тим письменник наголошував на суворій цензурі, яка перешкоджала розвитку правдивої журналістики.
Марк Твен
Знаменитий американський романіст свої відчуття від поїздки до Росії в 1867 році живо та колоритно передав в одному з розділів книги «Простаки за кордоном, або Шлях нових паломників». Марк Твен з групою туристів прибув до Севастополя, який на той момент ще не оговтався від наслідків Кримської війни, і був вражений, з якою щирістю приймають іноземців росіяни. Згодом він відвідав Одесу, яка тоді була частиною Російської імперії, і порівняв її з американськими містами. Коли ж мандрівникам було запропоновано зустріч із імператором, Твен написав вітальну промову для Олександра II, в якій зіставляв імператора з Лінкольном і віддавав шану визволителю селян.
Пізніше Марк Твен випустить оповідання «Запізнілий російський паспорт», в якому зобразити пригоди американця, який опинився в Росії без візи і мало не потрапив одразу до Сибіру.
Льюїс Керрол
Англійський математик і автор книжок побував за кордоном лише один раз у житті, і це була подорож до Росії, держави, з якою він давно прагнув познайомитися. Письменник під час подорожі з прискіпливою точністю фіксував усе, що з ним траплялося, і згодом опублікував свої нотатки під назвою «Щоденник подорожі до Росії».
Він так і не зумів збагнути витонченого смаку російських щей, але зате відчув усі прикрощі поїздки в тарантасі, коли йому довелося трястися жахливою дорогою довжиною в 14 миль. Натомість Льюїса Керролла вразила краса російських храмів і безмежність просторів, а російська мова збентежила своєю складністю.
Герберт Уеллс
Англійський письменник був у Росії тричі: у 1914, 1920 та 1934 роках. Його зовсім не цікавили ландшафти, традиції та краси, натомість жваво захоплювали соціальні питання, для дослідження яких він і їхав у таємничу країну. Перша поїздка призвела до того, що Уеллс пропонував впровадити в навчальних закладах програму з вивчення російської мови як іноземної.
Після другої подорожі та зустрічі з Леніним світ побачила його книга «Росія в імлі», в якій письменник передав своє скептичне ставлення до спроб зведення комунізму. Після інтерв’ю зі Сталіним у 1934 році Уеллс зазначив: Росія все глибше поринає в одурманюючі мрії про самодостатність.
Джон Стейнбек
Американський автор відвідав Радянський Союз у 1947 році і спробував зрозуміти, як живуть звичайні люди. У «Російському щоденнику» Стейнбек відзначив напруженість столиці, натомість був захоплений невеликими містечками та селами. Разом із фотографом Робертом Капою він побував у Москві та Сталінграді, у Києві та Батумі. У ті далекі часи для нього це була одна велика держава, в якій особливе враження на нього справило те, як народ вчать (а фактично примушують) любити своїх лідерів і підтримувати всі починання тих, хто перебуває біля влади.
Фредерік Бегбедер
Французький романіст досить часто буває в Росії і найбільше його зачаровує краса російських жінок, про небезпеку якої він написав у своїй книзі «Ідеаль», присвяченій Росії. На думку автора, російських жінок не люблять, ба більше, їх ненавидять представниці прекрасної статі у всьому світі лише тому, що вважають їхню вроду несправедливою.
Анна-Лена Лаурен
Фінська журналістка кілька років жила і працювала в Москві, будучи кореспондентом фінської телекомпанії YLE. А її книга «У них щось із головою, у цих росіян» миттєво стала бестселером, хоч і викликала неоднозначні відгуки. Письменниця у легкій та іронічній манері передала свої враження від Росії та підкреслила саме те, що й хотіла сказати вже однією назвою: загадкова російська душа справді не вигадка.
Джерело: https://kulturologia.ru/blogs/300919/44284/
Источник: zefirka.net
