Пітер Сендс, екс-глава Standard Chartered Bank, запропонував вилучити з обігу великі купюри номіналом €500, $100, 50 і 1000 швейцарських франків. Банкноти з великим номіналом, каже Сендс, використовуються в основному в кримінальному середовищі, тому відмова від них допоможе у боротьбі з тероризмом та ухиленням від сплати податків. Європейський центральний банк, заявив голова ЄЦБ Маріо Драгі, вже вивчає можливість відмовитися від купюри €500. Доля цієї банкноти має вирішитись до 1 травня.
Великі купюри
Пітер Сендс, старший науковий співробітник Гарвардської школи ім. Кеннеді, який раніше керував банком Standard Chartered, запропонував вивести з обігу банкноти в €500, $100, 50 та 1000 швейцарських франків. Відмова від великих купюр допоможе у боротьбі з організованою злочинністю, вважає Сендс.
За даними дослідження, яке він очолював, частка готівки в обсязі кримінальних транзакцій щорічно сягає майже 60%. Великі банкноти – основна частина цієї суми. Купюра в €500, наприклад, через свою рідкість у поводженні та велику роль у злочинному світі навіть отримала серед європейців прізвисько «Бен Ладен». У той же час, банкнот великого номіналу в легальному обігу небагато: всередині США готівкові платежі понад $100 становлять близько 1% їх загальної кількості. Тому відмова від великих купюр, каже Сендс, вдарить по тіньовій економіці, але не зашкодить державним фінансам.
Заборонити €500 у 2010 році вже пропонувала Великобританія, у 2013 році європейська влада навіть коментувала можливе вилучення цієї купюри з обігу. У лютому 2015 року, за тиждень до того, як Сендс представив дослідження, голова Європейського центрального банку Маріо Драгі повідомив, що ЄЦБ вивчає можливість відмови від купюри у €500.
100 рублів
У 2014 році депутат від ЛДПР Роман Худяков запропонував вилучити з обігу 100-рублеві купюри, оскільки зображена на них скульптура Аполлона, на його думку, має порнографічний характер та порушує закон «Про захист дітей від шкідливої інформації». Замість непристойного Аполлона Худяков пропонував використати зображення пам'яток Севастополя.
Лист зі скаргою Худяков надіслав голові ЦБ Ельвірі Набіулліної. Центробанк міняти купюру відмовився. По-перше, тому що картинка Аполлона надто маленька, щоб розглянути анатомічні подробиці, пояснили ЦБ. По-друге, тому що за дотриманням закону про захист дітей від шкідливої інформації займається Роскомнагляд, який претензій до 100-рублевої купюри не висував.
Долар Зімбабве
У 2009 році через рекордну інфляцію в Зімбабве уряд африканської країни заборонив використання зімбабвійського долара. Міністр фінансів африканської країни Тендай Біті пояснив, що національна валюта “мертва та похована”, відмовившись від пропозиції Центробанку знову ввести її в обіг.
Долар Зімбабве проіснував близько 28 років: 1981 року після здобуття незалежності Зімбабве від Великої Британії він замінив родезійський долар. 1994 року долари були замінені на покращені, так звані «другі», долари. Після серії деномінацій у 2006, 2008 та 2009 роках, уряд вирішив замінити місцеву валюту на ботсванську пулу, американський ранд, долара США, британський фунт та євро.
До речі, директор резервного банку Зімбабве Гідеон Гоно отримав Шнобелівську премію з математики за те, що на хвилі інфляції випускав гроші номіналом від 1 цента до 100 трильйонів доларів, тим самим збільшивши рівень математичної грамотності в країні.
Полімерні гроші
Перші полімерні гроші з'явилися 1983 року в Коста-Ріці, Гаїті та на острові Мен. Вони були виготовлені з нетканого матеріалу тайвек, який виготовляється з поліетилену високої щільності. Такі гроші не вбирають вологу і служать у кілька разів довше, ніж паперові. Але перші полімерні купюри не змогли витримати тропічного клімату і почали розшаровуватись, через що від них вирішили відмовитися.
Кілька років по тому Резервний банк Австралії спільно з Громадською організацією наукових та промислових досліджень розробив новий тип пластикових банкнот із двовісно-орієнтованого поліпропілену. 1988 року до 200-річчя європейського заселення Австралії було випущено перший австралійський долар із пластику. Нині близько 48 країн випускають національну валюту у пластиці.
Радзнаки
Радзнаки з'явилися перші роки після жовтневої революції 1917 року й офіційно грошима не вважалися, хоча фактично виконували цю функцію. Все тому, що уряд був націлений на будівництво комунізму, в якому гроші будуть зовсім відсутні.
Радзнаки приймалися по всій території, контрольованої РРФСР, включаючи Білорусь, Україну, Туркестан і Закавказзі. З 1922 року у Радянському союзі паралельно діяла ще одна грошова одиниця – «червонець». Радзнак проіснував до 1924 року і через швидке знецінення було виведено з обігу. Радзнаки викуповувалися за курсом 1 рубль золотом за 50 000 рублів радзнаками зразка 1923 року, 5 млн рублів зразка 1922 року та 50 млрд рублів радзнаками більш ранніх випусків.
10 000 доларів
У період з 1934 по 1945 роки в США випускали купюри номіналом у $500, $1 000, $5 000 і $10 000. Створені вони були виключно для міжбанківських розрахунків і були обміняні на золото. У 1969 році Річард Ніксон заборонив випуск національної валюти номіналом більше $100 і вивів з обігу великі купюри.
За даними на 2009 рік, 336 купюр номіналом $10 000 все ще залишаються в обігу. Банкнота вважається рідкістю і коштує в рази більше від номіналу.
Гроші Веймарської Республіки
1923 року, коли німецька економіка була у тяжкій кризі, а середній рівень інфляції становив близько 25% на день, з'явилися нотгельди чи «екстренні гроші». Нотгельди випускалися неурядовими організаціями та органами місцевої влади. За законодавством вони були грошима, але були загальноприйнятим платіжним засобом біля їх звернення.
У дизайні більшості нотгельдів використовувалися геральдичні образи, історичні події, техніка. Для Тюрінгії «екстренні гроші» створив 23-річний графічний дизайнер Герберт Байєр. Його нотгельди, що відрізняються простотою шрифту, яскравістю кольорів та орієнтованістю на споживача, стали еталоном модернізму. Наразі один нотгельд руки Байєра коштує близько 100 євро.
Гривня у ЛНР
У липні 2015 року міністр фінансів ЛНР Євгеній Мануйлов пригрозив, що якщо Київ не припинить фінансову блокаду, республіка остаточно відмовиться від гривні як розрахункової одиниці. За словами міністра, у липні частка гривні у бюджеті республіки становить менше 5%, решта – російські рублі. З вересня основною грошовою одиницею ЛНР є карбованець.
Чеченський нахар
Нахар мав стати офіційною валютою невизнаної Чеченської республіки Ічкерії. У 1994 році на замовлення Ічкерії були надруковані купюри номіналом 1, 3, 5, 10, 20, 50, 100, 500 і 1000 нахар. Але гроші так і не запровадили. За однією з версій надруковані нахари зберігаються в Мюнхені, за іншою – були знищені російськими військами під час штурму Грозного.
Цікаво, що на зворотному боці 1 нахара і болівійських 5 песо 1962 використано одне й теж зображення – нафтопереробний завод
Кіпрський фунт
З 1879 національною валютою Кіпру був кіпрський фунт, курс якого до середини XX століття відповідав курсу англійського фунта. 2004 року Кіпр увійшов до складу Євросоюзу, а 2008 року південна частина острова повністю перейшла на євро. Фунти під час оплати готівкою приймалися аж до 31 січня 2008 року.
Коліони
Михайло Шляпніков, фермер із підмосковного села Коліонове, випустив власні банкноти, які назвав коліони. Ними він розплачувався з мешканцями села та постачальниками. За словами самого Шляпнікова, коліони він вигадав не як додаткові гроші, а як елемент бартеру. Відро картоплі, наприклад, коштує 5 коліонів, десяток яєць — 2. Зарплату своїм працівникам виправдовувався Шляпников, він платить у рублях.
Відповідно до закону про Центральний банк РФ грошовою одиницею біля Росії є рубль, тому коліони незаконні, вирішив Єгор'ївський суд і заборонив використання коліонів.
Німцівки
На початку 90-х у Нижегородській області катастрофічно не вистачало готівки. Тоді Борис Нємцов, який на той час обіймав посаду губернатора області, вирішив надрукувати власні казначейські квитки, які одночасно були б облігаціями держпозики.
У 1992 році “Держзнак” прийняв замовлення надрукувати “німцівки” на суму 10,8 млн рублів. У повний оборот німцівки введені так і не були: на той час, як їх надрукували, до Нижнього Новгорода привезли досить готівки з Москви. До весни 1992 року їх в основному використовували як «бензинові» гроші, розплачуючись ними на заправках.
20-фунтова купюра з Вільямом Шекспіром
Купюра номіналом 20 фунтів стерлінгів із зображенням Шекспіра була виведена з обороту в березні 1993 року. У Росії не всі банки про це знали, тому якийсь час одні відмовлялися їх приймати, інші брали. Через деякий час ЦБ повідомив про заміну 20-фунтової банкноти, і «Шекспір» опинився в чорних банківських списках. Обмінювати їх у Росії стало неможливо.
Взагалі, угода банків різних країн дозволяє обмінювати купюри, що вийшли з обігу. Для цього потрібні лише бажання самих банкірів та витрати на пересилання.
На Avito 20-фунтова купюра з Шекспіром 1988 випуску продається за 7 800 рублів.
Источник: zefirka.net
