“Один пояс – один шлях” – таку назву отримав масштабний проект Китаю щодо створення єдиної транспортної системи, яка об'єднає всі ключові держави Євразії, а в перспективі – цілу планету.
Передбачається, що Новий Шовковий шлях спростить торгівлю і стане потужною підмогою для економічного розвитку всіх країн-учасниць проекту. У чому підступ китайської ідеї, і чому Піднебесна готова пожертвувати мільярди доларів на її втілення?
Назад у минуле
Великий шовковий шлях – караванна дорога, прокладена у II столітті до н. з Китаю до країн Середземномор'я. Цим шляхом Захід та Схід обмінювалися товарами та технологіями, розширювали культурні та політичні зв'язки.
При цьому більшість інновацій (порох, папір, шовкові тканини) йшли саме з Китаю до Європи, а не навпаки. Історично, Піднебесна завжди була економічним та науковим центром і лише у 19 столітті поступилася цим місцем європейським країнам.
Китай багатів за рахунок експорту унікальних товарів, Європа знайомилася із досягненнями Азії, а країни та міста маршруту цвіли за рахунок митних зборів. У XV столітті через зростання морської торгівлі і постійних воєн у Середній Азії Шовковий шлях занепав.
Сьогодні, майже через 5 століть, Китай планує відтворити і розширити втрачені маршрути. Хоча морем везти вантажі все ще дешевше, ніж по суші, високошвидкісні залізниці зможуть виправити це і з'єднати всю Євразію сухопутним транспортом.
Подібні поїзди зможуть розганятися до 600 км/год.
Так, якщо везти товари з Китаю до Німеччини поїздами через Транссибірську магістраль та другий Євразійський континентальний міст, це займе всього 15 діб. Якщо ж відправляти вантаж морем через Суецький канал, то шлях займе місяць.
Однак «Новий шовковий шлях», крім залізничного сполучення, передбачає створення нових шосе, трубопроводів, ліній електропередач та всієї супутньої інфраструктури.
На цьому шляху виникатимуть нові заводи та міста, люди отримають роботу, розвиватиметься бізнес, семимильними кроками почнуть розвиватися нові технології. В орбіту китайського проекту виявляться втягнуті понад 4 млрд. жителів планети.
Червоним – основний маршрут, рожевим (через Росію) – додатковий.
У чому каверза?
Ідея «Нового шовкового шляху» була вперше викладена главою Китаю Сі Цзіньпіном у 2013 році. Росія, Казахстан, Монголія та багато інших азіатських країн гаряче підтримали цю ідею.
Казахстану проект допоможе розвинути економічно слабкі східні регіони. Росія сподівається на розвиток Сибіру як альтернативу Заходу. Середньоазіатські держави прагнуть за допомогою Китаю вирішити внутрішньополітичні проблеми. Піднебесна, у свою чергу, обіцяє щедро інвестувати у проект та вирішувати конфліктні ситуації.
Прохолодно до «Нового шовкового шляху» належать західні країни, кінцева точка маршруту. Іноземні експерти називають ідею новим «планом Маршалла» – проектом США, здійсненим після Другої світової.
Тоді американці інвестували трильйони доларів в економіку Європи, відновили її та принагідно включили континент у сферу свого економічного впливу. США одержали важелі політичного тиску на учасників проекту. Наприклад, американці вимагали виключити комуністичні партії зі складу європейських урядів.
Водночас США поширили вплив долара за межі американського континенту, що дозволило йому стати головною валютою світу.
«Новий шовковий шлях» зробить те саме. Він дозволить Китаю завоювати нові ринки, підвищити статус національної валюти та лобіювати свої інтереси у місцевих урядах.
Китай перетвориться на гегемона, причому мирними шляхами. Втім, навряд чи США просто спостерігатимуть за цим. Америка протидіє створенню «Нового шовкового шляху» так само, як протидіє запуску російського «Північного потоку-2».
Росія може виграти від такого амбітного проекту: міста на маршруті матимуть стимули до процвітання. Однак вплив Китаю, що зростає, може негативно позначитися на економіці: замість розвитку високоточного виробництва ми можемо скотитися до продажу сировини і впасти в залежність від східного сусіда.
Источник: zefirka.net
