Кредити та позики – це дві популярні форми фінансової допомоги, які часто використовуються людьми у різних ситуаціях. Але чи знаєте ви, звідки взялося слово «іпотека», хто вигадав першу рекламу, як працюють кредитні бюро, хто вважається небажаним позичальником і як чоловіки та жінки обирають кредитора? У цій статті ми розповімо вам про ці та інші цікаві факти про кредити та позики.
Звідки взялося слово «іпотека»
Іпотека – це вид кредиту, при якому позичальник надає кредитору заставу у вигляді нерухомості. У давній Греції та Римі іпотека була поширеним способом отримувати позики під заставу землі чи будинку. Слово «іпотека» походить від латинського hypotheca, яке своєю чергою запозичене з грецької ὑποθήκη. Це слово означає «закладене майно» або «обтяження майна».
У середні віки в Європі іпотека стала рідкістю через заборону Церкви на лихварство. Лише у XVIII-XIX століттях вона стала знову популярною формою кредитування, особливо у США та Великій Британії.
Перша в історії реклама кредиту
Перша історія реклама кредиту з'явилася Англії 1730 року. Це було оголошення про те, що Джон Фрізер пропонує гроші під відсотки на будь-які суми від 50 до 1000 фунтів стерлінгів. Оголошення було опубліковане в газеті Daily Advertiser та містило контактну інформацію Джона Фрізера. Таким чином, він став першою людиною, яка використала засоби масової інформації для просування своїх фінансових послуг.
Перші кредитні бюро
Кредитні бюро — це організації, які збирають та аналізують дані про кредитну історію позичальників. Воно допомагають кредиторам оцінювати ризики та приймати рішення про видачу кредитів. Перші кредитні бюро з'явилися торік у США наприкінці ХІХ століття. Особливо важливим фактором є стабільність доходу та зайнятості позичальника. Банки не хочуть ризикувати, надаючи кредити людям, які можуть втратити роботу чи дохід у будь-який момент.
Небажані позичальники
Незважаючи на те, що банки стверджують, що професія позичальника не має значення, на практиці існують певні категорії людей, яким складніше отримати кредит чи позику. Небажаними позичальниками для банків є низькокваліфіковані працівники: прибиральники, різнороби, водії, адміністратори тощо. Для банку такі працівники небезпечні тим, що можуть легко втратити роботу і втратити джерело доходу. Також вони неохоче видають кредити представникам творчих професій: акторам, музикантам, художникам тощо.
Причина в тому, що у таких людей дохід нестабільний і залежить від кон'юнктури ринку та попиту на послуги. Ще одна група небажаних позичальників – це пенсіонери. Банки вважають, що пенсіонери мають високий ризик смерті або інвалідності протягом терміну кредиту, а також низький рівень доходу.
Як чоловіки та жінки обирають кредитора
Чоловіки та жінки мають різні підходи до вибору кредитора та умов кредитування. Розберемо дані статистики:
- чоловіки частіше звертаються за кредитами на більші суми та на тривалі терміни, ніж жінки;
- середня сума кредиту у чоловіків становить 1041000 рублів, а у жінок – 856 000 рублів;
- середній термін кредиту у чоловіків – 14 років, а у жінок – 13 років;
- чоловіки частіше беруть кредити на автомобілі та нерухомість, а жінки – на споживчі потреби.
При виборі кредитора чоловіки більше довіряють банкам із хорошою репутацією та відомим брендам, а жінки – банкам із кращими умовами та відгуками від знайомих. Чоловіки також більше схильні до порівняння різних пропозицій і пошуку вигідних акцій і знижок, а жінки — до ухвалення швидкого рішення за першим варіантом, що попався.
Источник: zefirka.net
