Художник Хосе Фустер працює у жанрі наївного мистецтва, що характеризується невинністю та безпосередністю дитячого сприйняття світу. Його твори відрізняються яскравими, сміливими кольорами, незвичайними формами та багатою уявою, що надає їм особливої виразності та емоційної насиченості. Такий підхід до творчості дозволяє Хосе Фустер передавати свою пристрасть до життя і щире ставлення до кожного свого твору.
Хосе Родрігес Фустер, відомий кубинський художник, був визнаний критиками як майстер, який можна порівняти з Пікассо. Його роботи були із задоволенням прийняті європейськими галереями. Однак одного разу він почав захоплюватися ідеєю створення чогось грандіозного та незвичайного у своєму рідному місті, подібного до знаменитого парку Гауді в Барселоні або скульптур Бранкузі в Румунії.
Народження Фустерландії
1975 року Фустер оселився в Хайманітасі, бідному районі на околиці Гавани, де будинки були на межі руйнування. Він почав з прикраси своєю майстернею яскравою мозаїкою, а потім запропонував сусідам прикрасити їхні будинки.
Деякі жителі погодилися, і поступово квартал почав перетворюватись. Автобусні зупинки перетворилися на арт-об'єкти, лавочки та фонтани були покриті керамікою, а навіть кабінети лікарів стали схожими на декорації до казки. Через десять років Хайманітас став невпізнанним.
З нетрів до чарівного міста
Район, який раніше сором'язливо ховали від туристів, став місцем паломництва. Сюди привозять екскурсії, а місцеві діти, які виросли серед цієї краси, починають займатися мистецтвом.
Фустер як кубинський Гауді довів, що мистецтво може змінити реальність, навіть якщо починати з однієї розбитої плитки.
Источник: zefirka.net
