У Середні віки безоари, які утворювалися всередині тварин, вважалися коштовним камінням. І цінувалися поряд із перлами, які знаходили, відповідно, у молюсках.
На фото так виглядає зміїний безоар. Камінь, що утворився у шлунку змії. Рідкісний і унікальний зовнішній вигляд.
Більшість безоарів набагато менш привабливі. Звідки вони беруться?
Безоар є як грудкою стороннього матеріалу, який накопичився в травному тракті. І не може пройти через кишківник назовні. Найчастіше це скупчення волосся, кальцієвих утворень, згустків крові, смоли, кісточок плодів чи клітковини. Тому й зустрічається найчастіше у травоїдних. Іноді виникають у жовчному міхурі.
Безоар з давніх часів знаходили, сильно цінували і робили такі предмети і прикраси:
У людей їх теж знаходили (загалом зареєстровано понад 400 випадків). Найчастіше, безоар зустрічався у людей з психологічними відхиленнями, які, наприклад, їли волосся і ті накопичувалися в організмі.
У давнину безоар високо цінувався в медицині і вважався протиотрутою проти отрут. Цікаво, але це мало під собою реальні підстави. Безоар досить часто має хімічну активність, що допомагає нейтралізувати миш'як. Ну і, власне, все. Від укусу змії він не допоможе.
Деякі середньовічні правителі мали такі чаші, на дно яких клався безоар.
Вважалося, що вони можуть спокійно пити з цієї чаші, не боячись отрути.
Найчастіше зустрічається у козлів, яких так і звати безоарові. Вони мають типову проблему. Коли вони пасуться високо в горах, часто продираються крізь щільний жорсткий чагарник. Вони залишають на них частинки вовни.
Інші цапи потім, з'їдаючи листя, ковтають і цю вовну. А пучки волосся виявляються мінералізовані – на них накопичуються мінеральні солі, перевага, на базі гідрофосфату кальцію. Так каміння і утворюється.
Камені-рекордсмени у великих тварин, наприклад, моржів, досягали 2,5 кг. Такий камінь здатний вбити тварину, викликавши кровотечу чи закупорку кишечника.
Источник: zefirka.net
