Джерело розваги та освіти працівників тютюнових фабрик (1900-1960)

1865 року працівники тютюнової фабрики в Гавані знайшли спосіб підтримати розумову активність протягом довгих годин рутинної фізичної праці. Вони запровадили посаду лектора (чи читця), якому самі платили за те, що він читав вголос для всіх працівників цеху.
Як правило, робітники фабрики обирали комітет, який проводив кастинги для лекторів, та сплачували внески, щоб забезпечити зарплату читцю. Лектором обирали кандидата з чудовою дикцією та навичками ораторства.
Читець сидів чи стояв на височини і читав із джерел, які відбирали самі працівники: від кубинських та американських газет до класичної літератури, наприклад, «Дона Кіхота» та «Графа Монте-Крісто».
Якщо читання сприймалося з особливим задоволенням, працівники постукували ногами по дошках, що замінювало оплески.

12 березня 1930 року. Лектор читає газету працівників тютюнової фабрики в місті Кі Вест, Флорида.

Але серед матеріалів для читання часто виявлялася соціалістична чи ліва література, що викликало тертя з власниками фабрик, які зовсім не були зацікавлені в тому, щоб їхні співробітники замислювалися про класову боротьбу та економічну справедливість.
Якщо лектор читав матеріал, визнаний власником надмірно радикальним, його виганяли. Але тоді робітники реагували страйками чи простоями.

1900 рік. Лектор читає робітникам у кубинській сигарній фабриці.

У тютюнової промисловості Флориди подібний конфлікт почався із страйку робітників у 1931 році в місті Тампа.
Після демонстрації робітників побили дружинники і ув'язнили в жахливих умовах. На знак солідарності працівники на кількох фабриках оголосили страйк, вимагаючи їхнього звільнення.
Власники фабрик звинуватили лекторів у читанні комуністичної пропаганди та заборонили їм з'являтися на фабриках, що викликало подальші страйки та демонстрації. Страйки тривали кілька тижнів, але були сприйняті урядом і пресою як підступні комуністичні осередки.
У результаті робітники повернулися на заводи, але лекторів — цінне джерело розваги, освіти та солідарності замінили радіоприймачами.
І все ж таки на деяких кубинських тютюнових фабриках читців можна зустріти донині.

17 червня 1960, Куба. Лектор читає книгу для робітниці тютюнової фабрики.