Дзеркальні фотоапарати цифрового типу використовуються для відеозйомки дедалі частіше, отже, ми вирішили надати вам рекомендації, що дозволять отримувати чудовий контент за допомогою подібних пристроїв. Ця стаття дасть вам можливість краще усвідомити знімальний процес із використанням камери DSLR.
1. Формат кадру та анаморфні лінзи
Формат кадру значно менше турбує сучасних кінематографістів. Раніше стандартний формат 4:3 (1.33:1) виглядав не естетично на типових телеекранах, оскільки такий матеріал призначався для телевізійних трансляцій, а до широкоформатних форматів глядачі звикли у кінотеатрах.
Сьогодні HDTV є широкоекранним стандартом із форматом 16:9 (1.78:1), що дуже близько до поширеного формату 1.85:1. Інший формат – 2.35:1 – часто застосовується у великобюджетних фільмах.
Фільми формату 2.35:1 як правило знімаються за допомогою анаморфної оптики. Такі лінзи відрізняються від сферичних, що ви можете спостерігати на фото нижче. Вони дають змогу розтягувати зображення по вертикальній чи горизонтальній площині. Подібні лінзи стискають широкі плани під час запису, а згодом відзнятий матеріал розширюється для демонстрації на широких екранах у кінотеатрах.
2. Розмитість
Розмитість – це ефект розфокусування частини кадру. У процесі виробництва кіно розмитість не лише покращує картинку, але і привертає увагу аудиторії до певних об'єктів.
3. Компресія та швидкість передачі даних
Компресія дає можливість зменшити обсяг інформації, що генерується DSLR камерою. У процесі відеозйомки всі камери DSLR використовують конкретні способи компресії. Якщо ви звикли фотографувати у форматі JPEG, то ви вже працювали зі стиснутими знімками. RAW теж може бути стиснутим, але зазвичай цей формат вважається нестиснутим. Це пов’язано з тим, що під стисненням розуміють процес, під час якого видаляється частина даних, щоб зменшити розмір файлу. Отже, ми отримуємо зображення низької якості, яке не може бути покращено через нестачу даних.
Найбільш популярні формати для DSLR – h.264 та MJPEG. Обидва формати стискають із втратами, проте h.264 робить це більш ефективно.
Швидкість передачі даних – це кількість даних, яка потрібна для зберігання однієї секунди відео. Більш висока швидкість, безумовно, краща, оскільки вона дозволяє стискати файли з меншою втратою.
4. Глибина різкості
За кількість об'єктів на передньому, середньому та задньому планах відповідає показник глибини різкості. Невелика глибина різкості вказує на те, що тільки один план буде у фокусі. Значна глибина різкості — усі плани будуть у фокусі одночасно. Це значення визначається фокусною відстанню та показником діафрагми. DSLR отримали широке розповсюдження через їхню здатність відтворювати зображення з незначною глибиною різкості.
5. Експозиція та діафрагма
Експозиція визначає обсяг світла, що потрапляє на сенсор DSLR. Під час фотографування DSLR використовує механічний затвор для налаштування експозиції, відкриваючи його на потрібний час. Але чи може DSLR під час відеозйомки досягти межі 24 кадри в секунду настільки ж швидко, як під час фотографування? Ні, тому що в режимі відео DSLR використовує електронний затвор — сенсор вмикається та вимикається для регулювання експозиції, а не застосовує механічний затвор.
Діафрагма визначає світлосилу об’єктива, а також кут, під яким промені світла потрапляють на сенсор. Вузька діафрагма створює картинку з великою глибиною різкості, а широка з малою.
6. Фокусна відстань
Фокусна відстань – це дистанція, на якій паралельні промені фокусуються. Іншими словами, фокусна відстань впливає на масштаб зображення. Велике значення цієї відстані, наприклад 100 мм, робить об'єкти більшими, а невелике значення, наприклад 35 мм, робить об'єкти меншими. Також фокусна відстань впливає на кут огляду. Велике значення надає вужчий огляд, а невелике – ширший.
7. Частота кадрів
Частота кадрів – це кількість кадрів, що фіксується камерою за одиницю часу. Різні показники кадрової частоти впливають на поведінку зображення. Стандартна кадрова частота – 24 кадри за секунду. Тому вам варто вміти знімати з таким показником. Але ви не повинні постійно знімати з однаковою частотою кадрів. Наприклад, якщо ваша DSLR камера може знімати зі швидкістю 60 кадрів за секунду, ви можете записувати сповільнене відео. Це дозволить вам покращити якість зображення.
8. ISO та шум
У кінематографі це значення вказує на рівень шуму на зображенні. ISO визначає чутливість до світла. Чим більше значення – тим більша чутливість.
Взаємозв’язок між чутливістю та шумом прямий. Чим більша чутливість – тим більш яскраве зображення і, відповідно, більше шуму воно містить. DSLR камери здатні боротися із шумом на високій чутливості.
9. Прогресивна та черезрядкова розгортки
Черезрядкова розгортка була розроблена для застарілих CRT моніторів у 1930-х роках. Раніше ширина відео була обмежена, тому інженери знайшли спосіб ділити кадр на дві частини і відображати їх за допомогою окремих полів. Як показано на зображенні нижче, подібна розгортка створює спотворення.
Прогресивна розгортка захоплює та відображає лінії на зображенні у послідовному порядку, що покращує якість зображення.
10. Швидкість затвора
Швидкість затвора визначає кількість часу, протягом якого світло впливає на детектор. Для SLR камер це значення відповідало тривалості відкриття механічного затвора. Проте DSLR автоматично налаштовують швидкість затвора.
Менша витримка створює більш плавне і світле зображення, а велика — темніше. Зазвичай фільми знімаються із затвором, відкритим протягом 50% часу (180 градусів). Оптимальні параметри для зйомки за допомогою DSLR камери: 24 кадри за секунду, затвор на 180 градусів і значення витримки – 1/48.
Намагайтеся підбирати значення витримки в межах від 1/50 до 1/60. Проте майте на увазі, що чітких правил щодо витримки немає. Підбирайте значення самостійно, залежно від обставин.
Джерело: say-hi.me
Источник: zefirka.net
