У Стамбулі є спільнота чоловіків, які містять птахів у накритих балдахінами клітинах, щоб пернаті співали якомога сумніші пісні. Любителі послухати сумну пташину трель збираються разом. Вони навіть змагаються: чия птиця співає тужливіше. Два фотографи вирішили більше дізнатися про це маловідоме явище.
Турецькі фотографи Джемре Ешиль (Cemre Yeşil) та Марія Штурм (Maria Sturm) випускають містичну та поетичну книгу «For Birds Sake», в якій розповідається історія потайної та нелегальної спільноти у Стамбулі.
З давніх-давен у клітинах містять зеленушек і щіглів. Їх цінують за зовнішній вигляд та гарний спів. Якщо самці приховані від самок у період шлюбного сезону, їх трелі стають ще прекраснішими. Але птахи не просто замкнені у клітинах, вони також накриті тканиною. Іронія полягає в тому, що натхненне виконання самця почує лише збори чоловіків.
Це стара традиція, що сягає часів Османської імперії. Сьогодні вона збереглася у кількох засекречених кафе у Стамбулі. Одне з них майже повністю приховано плющем, ледь видніються лише залізні ворота. Усередині кафе можна побачити гачки на стінах та рідкісні картинки.
Фотографи створили проект спільно, але кожен працював у своєму стилі: один віддає перевагу постановочним портретам, а другий — природним композиціям. Перше завдання, яке треба було вирішити, — знайти пташине кафе, а потім завоювати довіру його відвідувачів. Це абсолютно чоловічий світ, в який жінці проникнути практично неможливо. Але з часом, повертаючись знову і знову, Ешіль і Штурм потоваришували з «чоловіками-пташниками». Їх взяли на лов птахів та впустили на пісенні конкурси.
Фотоісторія починається з нічних знімків загадкового вигляду чагарників, яскраво освітлених, наче автомобільними фарами. Чоловік сидить в очікуванні і спостерігає; інший дивиться на нічне небо. Коли стало світати, один почав копошитися під деревом, а другий почав розставляти сіті. Ці дії, вирвані із контексту, нагадували дивний ритуал.
Найбільше цінуються птахи, упіймані в дикій природі, а не розлучені. Очевидно з тієї причини, що їхній спів більш складний.
Ешіль і Штурм провели багато часу з цими чоловіками, слухали спів їх птахів, але їм не вдалося почути те, що вони вловлювали. Необхідно добре натренувати вухо, щоб розрізняти пташині переливи та відрізняти справді унікальні звуки.
Щоб птахи співали ще гарніше, їх господарі вдаються до різних хитрощів. Наприклад, постукування або похитування клітини може змусити птицю виконати щось рідкісне та затьмарити конкурентів. Грошового інтересу тут немає. Є лише гордість від усвідомлення того, що ти володієш птахом, який заливається найпрекраснішою піснею.
Ця чоловіча спільнота не позбавлена протиріч. Деякі речі тут здаються стереотипно жіночими, наприклад тканинне покриття для клітин. Ці люди роблять все можливе, щоб утримувати своїх співунь задоволеними та ситими. Їхня любов до птахів схожа на одержимість. Але вони все одно тримають їх у клітинах.
Джерело: http://cameralabs.org/10026-zapertye-nebesa-v-etom-nelegalnom-muzhskom-klube-sobirayutsya-tseniteli-pechalno-ptichego-peniya
Источник: zefirka.net
