Останніми роками навколо останніх десятиліть існування Київської Русі розгорнулася запекла дискусія. Що насправді спричинило загибель давньоруської цивілізації? Хто правий: прихильники традиційної версії занепаду першої російської держави під ударом монголів чи прихильники альтернативних версій?
Які аспекти історії упускають із виду протиборчі сторони у цих суперечках?
Економіка як двигун цивілізацій
У суперечках переважно увага приділяється політичним питанням.
Але все-таки в основі будь-якої цивілізації лежить економіка.
Якщо поглянути на історію Київської Русі з погляду вигоди та торгівлі, то відкривається зовсім інша картина.
Щоб цивілізація могла виникнути і існувати довгий час, в основу має бути покладена певна очевидна і значна вигода.
Для Київської Русі це була перевага річкового шляху між північною Європою та Візантією.
Вертикаль з півночі на південь судноплавними річками забезпечувала постійне підживлення центральної влади доходами від торгівлі.
Саме тому й брався Київ як стратегічна точка контролю за торговим маршрутом.
Тому прибивався щит на воротах Константинополя — щоб змусити зважати на себе, як на торгового партнера.
Ворота Константинополя із щитом.
І поки шлях «з варяг у греки» давав гарний дохід, у київських князів вистачало і грошей на утримання армії, і сил, щоб тримати в вузді питомі князівства та відбиватися від кочівників, яких на кордонах Русі завжди було чимало.
Втрата сенсу шляху «З варяг у греки»
Поки процвітала Візантійська імперія, процвітав і Київ.
Візантія притягувала себе як північних сусідів.
Константинополь посилено торгував із Західною Європою.
Цим зумовлювалося, наприклад, процвітання венеціанських купців, які забезпечували економічні зв'язки між Візантією і королівствами Європи, що поступово зміцнювалися.
Але релігійні розбіжності поставили хрест на цій взаємовигідній співпраці.
Православні фанатики грецького походження 1182 року влаштували аналог Варфоломіївської ночі. У Візантії були за їх підбурюванням вирізані практично всі «латиняни», тобто представники європейських держав, іноземні купці та католики. Посла Папи обезголовили. Тисячі людей було знищено чи продано в рабство.
Підбурював фанатиків майбутній імператор Андронік Комнін. За допомогою масових заворушень він розчищав собі дорогу до трону. Але в результаті підірвала могутність держави, що стало для Візантії початком кінця.
Цей геноцид перервав мирне економічне співробітництво Візантії з європейцями через посередництво венеціанських купців.
У відповідь європейські держави організували похід на Візантію, в 1204 Константинополь упав.
Події, що потім розгортаються, призводять до того, що процвітання і багатство Візантійської імперії сходить нанівець.
Якщо зникає економічний сенс у торгівлі з «греками», то постає питання: а навіщо тоді тримати контроль на шляху з півночі на південь річками через Київ?
Могутнього торговельного партнера на півдні не стало. Отже, у київських князів перекривається кран доходів. Вони вже не можуть утримувати стільки найманців. Немає економічних важелів тиску на удільні князівства. Немає сенсу ремісникам та торговцям концентруватися у Києві.
Торговий шлях З варягів у греки.
Ділова та політична активність починає йти до інших регіонів.
І цивілізація слабшає, відкриваючись ударам ззовні.
Звичайно, таку картину подій не могли описати перші російські історики у своїх працях. Адже православ'я у Російській державі завжди розглядалося як один із стовпів цивілізації. Звичайно, офіційні історики не могли загострювати увагу на тому, що православні фанатики нічим не кращі за будь-які інші релігійні терористи і також здатні на геноцид.
Новий водний шлях
На користь такого погляду на події може слугувати і те, що новий світанок вже Московської російської держави почнеться із здобуттям нового водного шляху та партнерів для торгівлі.
Іван Грозний, пробившись до низин Волги, відкриває новий торговий шлях. Але вже не з півночі на південь, а зі сходу на захід. Нове торгове партнерство через волзьку артерію націлюється взаємообмін з цивілізаціями Азії.
Європа після падіння Візантії і початку заворушень у Середземномор'ї перенаправила більшу кількість своїх торгових операцій через північне узбережжя. Завдяки цьому почнуть зміцнюватися Голландія та Англія.
Прихильники альтернативних поглядів не хочуть дотримуватись подібних «торгово-економічних» версій, оскільки в них наголошується на ролі впливу на вітчизняну історію з боку інших цивілізацій та держав.
Але це абсолютно нормально. Усі цивілізації у тому чи іншому відрізку своєї історії змінювалися під економічним впливом своїх сусідів. І це не применшує їхньої значущості та цінності культурної спадщини.
Источник: zefirka.net
